Обговорення можливих змін в Ірані знову виводять на перший план історичні події, які сформували сучасний Близький Схід. Однією з таких ключових подій є Іранський переворот 1953 року, відомий також як операція “Аякс”. Ця подія, що сталася в серпні 1953 року, мала далекосяжні наслідки не лише для Ірану, але й для глобальної геополітики, визначаючи відносини між Заходом та Іраном на десятиліття вперед.

Переворот був організований спільно спецслужбами США та Великої Британії з метою повалення демократично обраного прем’єр-міністра Ірану Мохаммеда Моссадика. Моссадик здобув величезну популярність завдяки своїй політиці націоналізації нафтової промисловості, яка раніше контролювалася англо-іранською нафтовою компанією (нині BP). Британська влада, втративши контроль над значними нафтовими родовищами та прибутками, звернулася по допомогу до Сполучених Штатів.

Для США, в контексті Холодної війни, головною турботою була потенційна загроза комуністичного впливу в Ірані. Хоча Моссадик не був комуністом і навіть активно протистояв комуністичній партії “Туде”, американська адміністрація боялася, що його ослаблений уряд може піддатися тиску або бути заміщеним прорадянськими силами. Це створювало підґрунтя для співпраці двох держав у здійсненні таємної операції.

В рамках операції “Аякс” відбувалося фінансування опозиційних сил, поширення дезінформації та організація вуличних протестів. Ключову роль у цих подіях відіграв шах Мохаммед Реза Пехлеві, який спершу вагався, але зрештою погодився на співпрацю, отримавши підтримку західних держав. Після початкової невдачі та втечі шаха з країни, ситуація змінилася. Завдяки інтенсивній пропаганді та фінансовій підтримці, прихильники шаха вийшли на вулиці, що призвело до зіткнень і зрештою до повалення Моссадика.

19 серпня 1953 року Моссадик був заарештований, а його уряд повалено. Шах Мохаммед Реза Пехлеві повернувся до Ірану як беззаперечний правитель. Цей Іранський переворот 1953 року відновив західний контроль над іранською нафтою, хоча й у новій формі – через міжнародний консорціум, де США отримали значну частку.

Наслідки перевороту були глибокими та довготривалими. Для Ірану це означало десятиліття авторитарного правління шаха, який жорстко придушував опозицію та проводив прозахідну політику. Ця подія також посилила антизахідні настрої серед значної частини іранського населення, що зрештою стало одним із факторів, що призвели до Ісламської революції 1979 року. З точки зору міжнародних відносин, Іранський переворот 1953 року став прецедентом для подальших таємних операцій США у регіоні та світі, залишивши по собі складну спадщину недовіри.

Аналізуючи Іранський переворот 1953 року, важливо розуміти його багатогранний вплив. Він не лише перекроїв політичну карту Близького Сходу, але й став яскравим прикладом того, як зовнішнє втручання може кардинально змінити внутрішні процеси суверенних держав. Сучасні дискусії про стабільність та зміни в регіоні не можуть ігнорувати цю історичну віху, яка продовжує відгукуватися в геополітичних реаліях сьогодення. Розуміння цих подій є ключовим для осмислення поточних викликів та перспектив в Ірані та навколо нього.