Відома активістка руху за звільнення чорношкірих Асата Шакур, яка провела чотири десятиліття у вигнанні на Кубі, померла в Гавані у віці 78 років. Її смерть стала знаковою подією, що привернула увагу до боротьби за громадянські права та політичного вигнання.

Шакур, також відома як Джоан Чессімард, пішла з життя в четвер через невизначені стани здоров’я та «похилий вік», повідомило Міністерство закордонних справ Куби у п’ятницю. Її життя було сповнене боротьби за справедливість та свободу.

Вона роками перебувала у списку найрозшукуваніших терористів ФБР після втечі у 1979 році з жіночої в’язниці в Нью-Джерсі. Там вона відбувала довічне ув’язнення за звинуваченням у вбивстві, скоєному під час перестрілки, в результаті якої загинув патрульний поліції Нью-Джерсі та інший активіст.

Асата Шакур завжди наполягала на своїй невинуватості. У 1984 році вона з’явилася на Кубі, де отримала політичний притулок від тодішнього президента Фіделя Кастро, що стало важливим моментом у її боротьбі проти американської правової системи.

Асата Шакур народилася Джоан Дебора Байрон у липні 1947 року в Нью-Йорку. Вона зростала між цим мегаполісом та Вілмінгтоном, штат Північна Кароліна. Вона також була тіткою та хрещеною матір’ю відомого репера Тупака Шакура, що додає ще один шар до її багатогранної біографії.

Ще під час навчання в коледжі вона активно долучилася до політичного активізму за права афроамериканців. Спочатку вона приєдналася до «Партії Чорних Пантер» – організації, яка виступала за радикальний опір расизму в Сполучених Штатах та створювала школи й надавала соціальні послуги для чорношкірого населення. Її діяльність була спрямована на глибокі соціальні зміни.

Цей рух перебував під пильним наглядом ФБР, яке вважало його загрозою для США. Згодом Шакур приєдналася до більш радикальної «Армії визволення чорношкірих», до якої входили колишні члени «Чорних Пантер». Це свідчить про її послідовну відданість справі боротьби за рівність.

У 1973 році, під час подорожі з іншими активістами, їхній автомобіль був зупинений офіцерами поліції Нью-Джерсі. Почалася перестрілка, в результаті якої загинув поліцейський Вернер Фьорстер та товариш по боротьбі Зайд Малік Шакур. Сама Асата Шакур також була поранена під час цього інциденту, що стало поворотним моментом у її житті.

Її було заарештовано та судили за смерть Фьорстера, але вона заперечувала свою причетність до його вбивства та стверджувала, що суд присяжних, який складався виключно з білих, був несправедливим. Це підкреслює її боротьбу за справедливість.

Вона розповіла журналістам в інтерв’ю 1998 року, знятому в Гавані, що втекла, бо боялася за своє життя і «ніколи не отримає справедливості» в США. Це інтерв’ю стало важливим свідченням її позиції.

Її вигнання на Кубі було одним із багатьох складних питань у відносинах між комуністичним островом та США. Це демонструє міжнародний вимір її справи.

Асата Шакур стала першою жінкою, внесеною до списку найрозшукуваніших терористів ФБР. Агентство та штат Нью-Джерсі запропонували винагороду в розмірі 1 мільйона доларів за інформацію, що призведе до її арешту. Це свідчить про значну увагу, яку приділяли її справі.

Її постать знайшла своє відображення в музиці. Її ім’я згадується в таких піснях, як «Rebel Without a Pause» від хіп-хоп гурту Public Enemy та «A Song for Assata» від репера Common. Це підкреслює її вплив на культуру.

Після Асати Шакур залишилася її донька Какуя Шакур, яка написала у Facebook: «Словами не описати глибину мого горя в цей час». Це свідчить про особисту трагедію, що супроводжує цю політичну подію.