Напередодні Онам, найрадіснішого свята в індійському штаті Керала, 45-річна Собхана лежала, тремтячи, на задньому сидінні автомобіля швидкої допомоги, занурюючись у несвідомий стан, поки її родина поспішала до неї до медичного коледжу.

Лише за кілька днів до цього жінка з касти Даліт (раніше відома як недоторканні), яка заробляла на життя розливом фруктових соків у селі в окрузі Малаппурам, скаржилася лише на запаморочення та високий кров’яний тиск. Лікарі призначили таблетки та відпустили її додому. Але її стан стрімко погіршувався: нездужання змінилося лихоманкою, лихоманка – сильним тремтінням, а 5 вересня – в день свята – Собхана померла.

Винуватцем виявилася Naegleria fowleri – відома як амеба, що пожирає мозок – інфекція, якою зазвичай заражаються в прісній воді через ніс, і настільки рідкісна, що більшість лікарів ніколи не стикаються з таким випадком за всю свою кар’єру. “Ми були безсилі це зупинити. Ми дізналися про хворобу лише після смерті Собхани”, – каже Аджіта Катхірадат, двоюрідна сестра жертви та відомий громадський діяч.

У Кералі цього року понад 70 людей було діагностовано, а 19 померли від амеби, що пожирає мозок. Серед пацієнтів були як тримісячна дитина, так і 92-річний чоловік.

Зазвичай живлячись бактеріями у теплій прісній воді, цей одноклітинний організм викликає майже смертельну інфекцію мозку, відому як первинний амебний менінгоенцефаліт (PAM). Він проникає через ніс під час плавання і швидко руйнує тканини мозку.

Керала почала виявляти випадки у 2016 році, лише один-два на рік, і донедавна майже всі вони були смертельними. Нове дослідження виявило лише 488 випадків, зареєстрованих у всьому світі з 1962 року – переважно в США, Пакистані та Австралії. І 95% жертв померли від цієї хвороби.

Але в Кералі виживання, здається, покращується: минулого року було 39 випадків із 23% смертністю, а цього року повідомлено майже про 70 випадків із приблизно 24,5% смертністю. Лікарі кажуть, що зростання кількості випадків відображає краще виявлення завдяки сучасним лабораторіям.

“Кількість випадків зростає, але смертність падає. Агресивне тестування та раннє виявлення покращили виживання – стратегія, унікальна для Керали”, – сказав Аравінд Регхукумар, керівник відділу інфекційних захворювань у Медичному коледжі та лікарні в Тіруванантапурамі, столиці штату. Раннє виявлення дозволяє індивідуальне лікування: комбінація антимікробних препаратів та стероїдів, спрямована на амебу, може врятувати життя.

Вчені ідентифікували близько 400 видів вільноживучих амеб, але лише шість відомі тим, що викликають захворювання у людей, включаючи Naegleria fowleri та Acanthamoeba, обидві з яких можуть вражати мозок. За словами чиновників, у Кералі державні лабораторії охорони здоров’я тепер можуть виявляти п’ять основних патогенних типів.

Велика залежність південного штату від ґрунтових вод та природних водойм робить його особливо вразливим, тим більше, що багато ставків і колодязів забруднені. Невелика група випадків минулого року, наприклад, була пов’язана з молодими чоловіками, які вживали вапоризований канабіс, змішаний з водою зі ставка – ризикована практика, яка підкреслює, як забруднена вода може стати провідником інфекції.

У Кералі налічується майже 5,5 мільйона колодязів та 55 000 ставків, і мільйони людей щодня беруть воду з колодязів. Така всюдисутність робить неможливим розглядати колодязі чи ставки як прості “фактори ризику” – вони є основою життя в штаті.

“Деякі інфекції траплялися у людей, які купалися в ставках, інші – у басейнах, і навіть через промивання носа водою, що є релігійним ритуалом. Незалежно від того, чи це забруднений ставок, чи колодязь, ризик реальний”, – каже Аніш ТС, провідний епідеміолог.

Тому органи охорони здоров’я намагаються реагувати в масштабі: в одній кампанії наприкінці серпня було хлоровано 2,7 мільйона колодязів.

Місцева влада розмістила знаки біля ставків, що попереджають про заборону купання, та застосувала Закон про охорону здоров’я для забезпечення регулярного хлорування басейнів та резервуарів з водою. Але навіть за таких заходів ставки неможливо реально хлорувати – загинуть риби, – а контролювати кожне сільське джерело води в штаті з населенням понад 30 мільйонів людей неможливо.

Наразі чиновники наголошують на обізнаності, а не на забороні: домогосподарства закликають очищати резервуари та басейни, використовувати чисту теплу воду для промивання носа, тримати дітей подалі від садових розбризкувачів та уникати небезпечних ставків. Купальникам радять захищати ніс, тримаючи голову над водою, використовувати затискачі для носа та уникати підняття осаду в стоячій або необробленої прісній воді.

Однак, знайти баланс між інформуванням громадськості про реальні ризики – використання необробленої прісної води – та уникненням страху, який може порушити повсякденне життя, є складним завданням. Багато хто каже, що, незважаючи на рекомендації, видані більше року тому, впровадження залишається нерівномірним.

“Це складна проблема. У деяких місцях (гарячих джерелах) розміщені знаки, що попереджають про можливість наявності амеб у джерелі води. Це не практично в більшості ситуацій, оскільки амеби можуть бути присутні в будь-якому джерелі необробленої води (озера, ставки, басейни)”, – сказав Денніс Кайле, професор інфекційних захворювань та клітинної біології в Університеті Джорджії, в коментарі виданню.

“У більш контрольованих умовах часте моніторинг належного хлорування може значно зменшити шанси зараження. До них належать басейни, водні майданчики та інші штучні водні розваги”, – сказав він.

Вчені попереджають, що зміна клімату посилює ризик: тепліші води, довші літа та підвищення температури створюють ідеальні умови для амеби. “Навіть 1C підвищення може спровокувати її поширення в тропічному кліматі Керали, а забруднення води сприяє цьому, годуючи бактерії, якими харчується амеба”, – каже професор Аніш.

Доктор Кайле додає обережності, зазначаючи, що деякі минулі випадки могли просто залишитися невизнаними, а амеба не була ідентифікована як причина.

Ця невизначеність може ускладнити лікування. Поточні комбінації ліків “субоптимальні”, пояснює доктор Кайле, додаючи, що у рідкісних тих, хто вижив, режим стає стандартом. “Нам бракує даних, щоб визначити, чи всі ліки насправді допомагають або потрібні”.

Керала, можливо, виявляє більше пацієнтів і рятує більше життів, але урок виходить далеко за її межі. Зміна клімату може переписувати карту хвороб, і навіть найрідкісніші патогени можуть незабаром перестати бути такими.