Вздовж кордону між Камбоджею та Таїландом простягаються колючі дроти, які розділяють села та поля. Це нова, жорстка межа, яка колись була відкритою. 13 серпня ситуація змінилася: тайські солдати встановили колючий дріт, відрізавши місцевих жителів від їхніх будинків та полів, де вони жили десятиліттями. Влада Таїланду стверджує, що камбоджійці незаконно вторглися на їхню територію. Камбоджа ж вважає, що кордон має проходити за старими, узгодженими понад століття тому маркерами.

Напруженість, що наростала місяцями, переросла у відкритий конфлікт у липні, забравши життя близько 40 людей. Крихке перемир’я зберігається, але словесна війна та націоналістичні настрої в соціальних мережах тримають обидві сторони в стані напруження. Наслідки конфлікту для обох країн є значними: сповільнилася торгівля, сотні тисяч камбоджійських робітників покинули Таїланд, а тайські туристи перестали відвідувати Камбоджу. Навіть нові термінали аеропортів, як-от у Сіємреапі, стоять порожніми.

Економічний збиток від дій Таїланду значний. Губернатор провінції Ум Реатрі оцінює втрати Камбоджі в один мільйон доларів щодня від прикордонного закриття. Загальні збитки від конфлікту високі, хоча точні цифри невідомі. Окрім уповільнення торгівлі та відтоку робочої сили, конфлікт впливає на туризм, зокрема на Сіємреап, ворота до Ангкор-Вату.

Протистояння між військовими загострилося, що призвело до сутичок і використання зброї. Напруженість зберігається, незважаючи на заклики уникати конфронтації.

Конфлікт має також історичний вимір, пов’язаний з храмом Прей-Віхеа, розташованим на скелястому узбережжі біля кордону. Таїланд не погоджується з рішенням Міжнародного суду 1962 року, який визнав храм камбоджійською територією. Однак невирішеними залишаються питання щодо інших ділянок кордону, що стало джерелом нинішнього конфлікту.

Доступ до храму значно легший з тайського боку. Камбоджійська сторона стверджує, що храм зазнав пошкоджень від артилерійських обстрілів з боку Таїланду, вказуючи на численні сліди від снарядів та вибухів. Таїланд заперечує обстріл храму, але звинувачує Камбоджу у розміщенні військових та зброї на його території. Також виявлено невикористані касетні боєприпаси, які, за інформацією камбоджійської сторони, використовувала тайська армія.

Обидві країни намагаються заручитися міжнародною підтримкою, висвітлюючи інциденти на свою користь. Камбоджа скаржиться до ЮНЕСКО щодо пошкодження Прей-Віхеа та вважає 18 камбоджійських солдатів, захоплених після перемир’я, заручниками. Таїланд, у свою чергу, демонструє докази встановлення мін з боку Камбоджі, що травмує тайських солдатів, розцінюючи це як порушення перемир’я.

Камбоджійська влада підкреслює своє бажання припинити конфлікт, проте висловлює занепокоєння через свою меншу потужність порівняно з сусідом. Таїланд, навпаки, звинувачує Камбоджу в ескалації конфлікту, посилаючись на дані про військове нарощування вздовж кордону ще до липня. Також згадується витік розмови між колишніми прем’єр-міністрами, що спричинив політичну кризу в Таїланді та ускладнив пошук компромісу.

Попри заклики до миру, багато камбоджійців, переміщених через конфлікт, досі не повернулися до своїх домівок через небезпеку та поширення дезінформації. У тимчасових таборах, де мешкають тисячі сімей, умови залишаються складними. Жінки, з якими спілкувалися, висловлюють страх перед поверненням через нерозірвану небезпеку та чутки про можливі атаки. Лозунг «Камбоджа потребує миру – остаточно» відображає загальне прагнення до стабільності.

Для досягнення миру лідери обох країн мають зменшити непримиренну націоналістичну риторику, яка загострює їхній спір. Незважаючи на заяви про бажання миру, реальна ситуація на кордоні та політичні маневри ускладнюють його досягнення.

П’ять тисяч сімей, що проживають у тимчасових наметах, потерпають від антисанітарії та відсутності елементарних умов. Повернення додому неможливе через небезпеку та дезінформацію, що поширюється. Це створює клімат страху, який утримує людей від повернення. Загальне прагнення – це мир, але для його досягнення необхідно знизити напруженість та припинити конфлікт.

На відміну від камбоджійських біженців, ті, хто опинився на тайському боці, повернулися додому невдовзі після припинення вогню. Але в Камбоджі, де умови життя в таборах значно гірші, люди залишаються в невідомості. Невибухлі боєприпаси та поширення чуток про можливі напади створюють атмосферу страху, що перешкоджає поверненню.