В умовах політичної нестабільності та зростаючої напруженості, федерально призначений уряд на спірній території ввів суворі обмеження, заборонивши 25 книг. Це рішення розглядається багатьма як частина ширшої схеми придушення інакомислення та контролю над інформаційним простором. Під заборону потрапили твори, що висвітлюють різні точки зору, історію регіону та суспільні проблеми, що викликає занепокоєння у правозахисних організацій та місцевої інтелігенції. Такий крок посилює обмеження доступу до інформації та свободи слова, що є фундаментальними правами людини. Обмеження стосуються широкого спектру літератури, від історичних досліджень до художніх творів, що може свідчити про спробу сформувати єдиний, контрольований наратив. Деякі видання, що потрапили під заборону, розглядалися як ключові для розуміння минулого та сьогодення регіону, а їх вилучення з обігу може мати довготривалі наслідки для освітнього процесу та культурного розвитку. Критики вказують на те, що подібні дії часто супроводжують посилення авторитарних режимів, коли обмеження інформації стає інструментом утримання влади. Це також може бути спробою дискредитувати певні історичні події або постаті, які не вписуються в офіційну ідеологію. Місцеві жителі висловлюють занепокоєння щодо майбутнього, адже обмеження доступу до різноманітної літератури може призвести до культурної ізоляції та втрати критичного мислення. Розмови про свободу слова та доступ до інформації стають дедалі актуальнішими в контексті цих подій. Потрібно уважно стежити за подальшим розвитком ситуації та її впливом на суспільство. Це рішення викликає питання щодо прозорості процесу відбору книг та критеріїв, за якими вони були визнані