Серед багатого спадку наших пращурів одне з найчарівніших та найглибших свят – це, безперечно, Свято Івана Купала. Це магічна та загадкова ніч, що сповнена віковічних традицій і таємничих обрядів, що передаються з покоління в покоління. Свято Івана Купала символізує розквіт літа, торжество сонця та води, а також оновлення й відродження природи. Це час, коли межі між світами стають тоншими, а давні повір’я оживають у сучасному світі.

Днями у Згурівці, на живописному березі заводського ставу, розгорнулося справжнє свято української душі, що було присвячене Святy Івана Купала. Цей тематичний захід об’єднав людей різного віку та соціальних категорій, перетворившись на епіцентр культурного життя громади. Головною метою дійства було не лише подарувати незабутні розваги, а й, що найважливіше, зануритися у глибинні витоки української культури, зберегти і відродити традиції наших предків, а також передати це безцінне надбання майбутнім поколінням. Такі заходи є живим містком між минулим і сьогоденням, забезпечуючи неперервність національної ідентичності.

Протягом святкування гості мали унікальну нагоду долучитися до виконання старовинних купальських пісень, які лунали у виконанні талановитих солістів та ансамблів Центру культури і мистецтва. Народна пісня – це справді жива душа нації, у якій закодована її історія, вірування, сподівання та мрії. Учасники події не просто спостерігали, а й активно брали участь у давніх обрядах. Особливий колорит і містичну атмосферу святу надало традиційне прикрашання Марени, ритуального дерева. Діти з ентузіазмом прикрашали гілки верби яскравими стрічками, водили жваві хороводи, плели витончені вінки з польових квітів та запашних трав, а потім пускали їх на воду, загадуючи найпотаємніші бажання. Для всіх бажаючих працювали торгівельні точки, де можна було скуштувати традиційні смаколики та освіжаючі напої, що доповнювало атмосферу свята та гостинності.

Ці щирі та яскраві розваги на Святі Івана Купала дарували непідробні посмішки, дзвінкий дитячий сміх та те безцінне відчуття єдності поколінь. Це відчуття виникає лише тоді, коли серце наповнюється теплом від дотику до рідної, споконвічної культури. Цей день став черговим нагадуванням про те, що збереження українських традицій – це не просто звернення до минулого, це фундамент нашого сьогодення і запорука майбутнього. В умовах повномасштабної війни, коли вся Україна героїчно стоїть на захисті своєї свободи та незалежності, особливо важливо усвідомлювати, хто ми є. А ми – українці! Народ з тисячолітньою історією, надзвичайно багатою культурою, неповторними обрядами та традиціями, сповнений незламного духу та любові до рідної землі.

Наша справжня сила полягає у живій пам’яті про наше коріння та спадщину. Тож нехай ця пам’ять живе у кожному серці, у кожній народній пісні, у кожному дитячому сміху, що лунає на таких чудових заходах, як святкування Івана Купала. Ми цінуємо, дбайливо зберігаємо, активно відроджуємо та примножуємо українське духовне багатство. І нехай наша ненька Україна розквітне пишніше, ніж найчарівніша папороть у магічну купальську ніч, сповнену надій і світлих мрій!

« повернутися