Запровадження Механізму прикордонного вуглецевого коригування (CBAM) Європейським Союзом становить серйозний виклик для економіки України та її експорту до ЄС. Цей механізм, розроблений для запобігання “витоку вуглецю” та стимулювання декарбонізації, може призвести до значних втрат для української промисловості, яка й так страждає від наслідків повномасштабної війни.

Продукція, що підпадає під дію CBAM, займає критично важливе місце в структурі українського експорту. Статистичні дані свідчать, що у 2024 році Україна спрямувала левову частку своєї експортної продукції саме до країн ЄС. Зокрема, 81% української електроенергії, 77% алюмінію, 63% чорних металів та виробів з них, 94% цементу та клінкеру, а також 95% добрив були експортовані на європейський ринок. Ці цифри підкреслюють глибоку залежність української промисловості від торговельних відносин з Євросоюзом, особливо в умовах обмежених або повністю заблокованих логістичних маршрутів та демпінгу з боку Росії на інших ринках.

Народний депутат наголосив, що додатковий збір, передбачений вуглецевим митом CBAM, неминуче знизить конкурентоспроможність українських товарів на ринку ЄС. Це становить особливу небезпеку, адже конкурентоспроможність української продукції вже є низькою через руйнівні наслідки тривалої повномасштабної війни. Такий негативний вплив, у свою чергу, матиме прямий вплив на економіку України, яка перебуває у стані війни та гостро потребує фінансових ресурсів для фінансування оборони. Податкові надходження від бізнесу є життєво важливим джерелом цих коштів.

Згідно з оцінками, представленими Федерацією роботодавців України та CMD Ukraine, потенційні втрати є колосальними. Вже до 2026 року CBAM може призвести до зниження валового внутрішнього продукту (ВВП) України на 4,8%, скорочення експорту товарів до ЄС майже на 8%, а індексу продукції переробної промисловості – більш ніж на 13%. Крім того, держава ризикує втратити до 125 мільярдів гривень податкових надходжень та 73,1 тисячі робочих місць. Прогнозується, що до 2030 року ці втрати лише зростатимуть, що створює значну загрозу для стабільності та відновлення економіки України.

Зважаючи на цю критичну ситуацію, Україна має всі юридичні підстави вимагати застосування спеціального режиму в межах CBAM. Було зазначено, що країна не мала ані часу, ані можливостей належним чином підготуватися до впровадження цього механізму, що робить його вкрай негативним фактором для її економіки, яка мусить відновитися після жахливих наслідків війни. Тому цілком виправданим та справедливим є застосування до України виключення або спеціальних умов з-під дії фінансових компонентів CBAM.

Важливо підкреслити, що частина 7 статті 30 Регламенту (ЄС) 2023/956 прямо передбачає можливість дерогації (відступу від правил) для третіх країн, які зазнали “непередбачуваних та неспровокованих подій із руйнівними наслідками для економіки та промисловості”. Україна, як країна, що переживає повномасштабну війну, беззаперечно відповідає всім трьом критеріям, визначеним у цій статті. Це дає чітку правову основу для вимоги спеціальних умов.

У зв’язку з високими потенційними ризиками від CBAM для українського експорту та економіки в цілому, які призведуть до скорочення податкових надходжень, необхідних для фінансування оборони, народний депутат звернувся до відповідних органів із депутатським зверненням. У ньому він просить надати напрацьований план заходів Уряду щодо здобуття для України спеціального режиму (дерогації) в рамках CBAM відповідно до частини 7 статті 30 Регламенту CBAM. Це критично важливий крок для захисту національних економічних інтересів та забезпечення стійкості держави в умовах війни.

Нагадаємо, CBAM передбачає запровадження вуглецевого мита на імпорт до ЄС таких товарів, як сталь, цемент, добрива, електроенергія, алюміній та водень.

Експерти наголошують, що для України, яка постачає до ЄС значні обсяги продукції з високим вуглецевим слідом, CBAM становить серйозну загрозу, потенційно підриваючи зусилля з економічного відновлення.