Впровадження Європейським Союзом механізму корекції вуглецевих кордонів (CBAM), відомого як вуглецеве мито ЄС, викликає значне занепокоєння серед українських бізнес-асоціацій та промислових об’єднань. Протягом останніх трьох місяців численні представники українського бізнесу активно зверталися до уряду та Верховної Ради, наголошуючи на необхідності врегулювання питань, пов’язаних із цим новим регулюванням.

За експертними оцінками, приблизно 15% українського експорту до ЄС потенційно підпадає під дію цього механізму. Це стосується таких ключових товарних позицій, як чавун, сталь, цемент, добрива та продукція з алюмінію. Особливо відчутним удар може бути для металургійного сектору України, який є одним із найбільших експортерів до Європи.

На початковому етапі повноцінного впровадження CBAM Україна може зіткнутися з необхідністю додаткових виплат за експорт чавуну та сталі, що оцінюються у значну суму – від 300 до 350 мільйонів доларів. Цей фінансовий тягар може суттєво вплинути на рентабельність та конкурентоспроможність української продукції на європейському ринку.

Негативний вплив вуглецевого мита ЄС на економіку країни, за прогнозами експертів, лише посилюватиметься у майбутньому. Це пов’язано зі стабільним зростанням цін на викиди вуглецю в Європі та поступовим скороченням безкоштовних квот, що робить українські товари дорожчими та менш привабливими для європейських партнерів.

Перспектива 2030 року виглядає ще більш загрозливою: новий механізм може повністю зробити неконкурентоспроможним український експорт таких стратегічно важливих товарів, як цемент, добрива, чавун та прокат. Це не короткострокова проблема, а довгострокова та стратегічна загроза для всієї української промисловості та її зовнішньоекономічних зв’язків. Виникає нагальна потреба у розробці ефективних механізмів адаптації та захисту національних інтересів у контексті європейської кліматичної політики.

Водночас, ситуація не є безнадійною. Україна має обґрунтовані підстави для звернення з проханням про відтермінування дії цього механізму. Згідно з регламентом CBAM, форс-мажорні обставини, такі як повномасштабна війна в Україні, можуть бути підставою для виключення країни з-під дії мита або надання спеціальних умов. Це ключовий аргумент, який українська сторона активно використовує у своїх дипломатичних зусиллях.

Місяць тому Економічний комітет Верховної Ради України вже звернувся до уряду з ініціативою негайно розпочати переговори з Європейською Комісією щодо п’ятирічного відтермінування цього вуглецевого збору для України. Такий крок дозволить українським підприємствам отримати необхідний час для модернізації виробництва, впровадження “зелених” технологій та адаптації до нових екологічних стандартів, що є невід’ємною частиною процесу євроінтеграції та зміцнення торговельних відносин з ЄС.

Раніше народні депутати вже наголошували на важливості термінового представлення урядом чіткого плану дій щодо отримання Україною спеціального режиму в межах вуглецевого мита ЄС, яке запрацює з 1 січня 2026 року. Це підкреслює високий рівень усвідомлення проблеми та прагнення до її вирішення на найвищому рівні, щоб мінімізувати негативні наслідки для національної промисловості та забезпечити стабільність українського експорту.