Акції китайського гіганта нерухомості Evergrande були вилучені з Гонконгської фондової біржі в понеділок після більш ніж півтора десятиліття торгів. Це сумний етап для компанії, яка колись була найбільшим девелопером нерухомості в Китаї, з ринковою капіталізацією понад 50 мільярдів доларів. Все це було до її вражаючого краху під вагою величезних боргів, які живили її стрімкий злет. Експерти вважають, що виключення з біржі було неминучим і остаточним. “Після виключення з біржі шляху назад немає”, – зазначає Ден Ванг, директор з Китаю в консалтинговій компанії з політичних ризиків Eurasia Group. Evergrande тепер відома своєю роллю у кризі, яка роками впливає на другу за величиною економіку світу.

Що сталося з Evergrande?

Лише кілька років тому Evergrande Group була яскравим прикладом економічного дива Китаю. Її засновник і голова Хуей Кай Ян пройшов шлях від скромних початків у сільському Китаї до першого місця у списку найбагатших людей Азії за версією Forbes у 2017 році. Його статки з тих пір впали з приблизно 45 мільярдів доларів у 2017 році до менш ніж мільярда, його падіння з посади так само вражаюче, як і його компанії. У березні 2024 року пан Хуей був оштрафований на 6,5 мільйона доларів і довічно відсторонений від ринку Китаю за те, що його компанія завищила свої доходи на 78 мільярдів доларів. Ліквідатори також розглядають, чи зможуть вони отримати готівку для кредиторів з особистого майна пана Хуей. На момент краху Evergrande мала близько 1300 проєктів у 280 містах Китаю. Розгалужена імперія також включала виробника електромобілів та найуспішнішу футбольну команду Китаю, “Гуанчжоу Евергранд”, яку цього року виключили з футбольної ліги за несплату боргів.

Evergrande була побудована на позичені 300 мільярдів доларів, що принесло їй неприємне звання найбільш боргового девелопера нерухомості у світі. Гниття почалося після того, як Пекін запровадив нові правила у 2020 році для контролю суми, яку могли позичати великі девелопери. Нові заходи призвели до того, що Evergrande запропонувала свої об’єкти зі значними знижками, щоб забезпечити надходження грошей для підтримки бізнесу. Стискаючись від необхідності виплачувати відсотки, компанія незабаром пропустила платежі за деякими своїми зовнішніми боргами. Після років судових процесів Верховний суд Гонконгу у січні 2024 року наказав ліквідувати компанію. Акції Evergrande були під загрозою виключення з біржі з тих пір, оскільки вони були призупинені від торгів після судового наказу. До того часу криза, що охопила компанію, знецінила її ринкову капіталізацію більш ніж на 99%. Наказ про ліквідацію був виданий після того, як компанія не змогла запропонувати робочий план для погашення мільярдів доларів зовнішніх зобов’язань. На початку цього місяця ліквідатори повідомили, що борги Evergrande наразі становлять 45 мільярдів доларів, і що їм вдалося продати активи лише на 255 мільйонів доларів. Вони також вважають, що повна реструктуризація бізнесу “виявиться недосяжною”. “Виключення з біржі зараз, безумовно, символічне, але це такий знаковий момент”, – каже пан Ван. Залишилося лише визначити, які кредитори будуть погашені та скільки вони зможуть отримати в процесі банкрутства, каже професор Шитонг Цяо з Університету Дьюка. Наступне слухання щодо ліквідації заплановане на вересень.

Як це вплинуло на економіку Китаю?

Китай стикається з низкою серйозних проблем, включаючи тарифи президента США Дональда Трампа, високий рівень боргу місцевих урядів, слабкі споживчі витрати, безробіття та старіння населення. Але експерти кажуть, що крах Evergrande, поряд із серйозними проблемами, з якими стикаються інші девелопери, вдарив по країні найбільше. “Спад у сфері нерухомості став найбільшим тягарем для економіки і кінцевою причиною придушення споживання”, – каже пан Ван. Це особливо проблематично, оскільки галузь становила близько третини китайської економіки і була основним джерелом доходу для місцевих урядів. “Я не думаю, що Китай знайшов життєздатну альтернативу для підтримки своєї економіки в подібному масштабі”, – каже професор Цяо. Криза нерухомості призвела до “масових звільнень” сильно обтяженими боргами девелоперами, каже Джексон Чан з платформи дослідження фінансових ринків Bondsupermart. І багато працівників галузі нерухомості, які зберегли роботу, зазнали значного скорочення зарплат, додає він. Криза також має значний вплив на багато домогосподарств, оскільки вони, як правило, вкладають свої заощадження в нерухомість. Зі зниженням цін на житло щонайменше на 30%, багато китайських сімей побачили, як їхні заощадження знецінилися, каже Алісія Гарсія-Ерреро, головний економіст з Азійсько-Тихоокеанського регіону французького банку Natixis. Це означає, що вони менш схильні витрачати та інвестувати, додає вона. У відповідь Пекін оголосив про низку ініціатив, спрямованих на відродження ринку нерухомості, стимулювання споживчих витрат та зміцнення ширшої економіки. Вони варіюються від заходів допомоги новим власникам житла та підтримки фондового ринку до стимулів для покупки електромобілів та товарів для дому. Незважаючи на сотні мільярдів доларів, які Пекін влив в економіку, колись стрімке зростання Китаю сповільнилося до “близько 5%”. Хоча більшість західних країн були б більш ніж задоволені цим, це повільно для країни, яка ще у 2010 році мала зростання понад 10% на рік.

Чи закінчилася криза нерухомості?

Коротко кажучи, ймовірно, ні. Навіть коли Evergrande продовжує привертати увагу, кілька інших китайських фірм нерухомості все ще стикаються з серйозними проблемами. На початку цього місяця Hong Kong High Court видав наказ про ліквідацію China South City Holdings, що зробило її найбільшим девелопером, який був змушений до ліквідації з часів Evergrande. Тим часом конкурентний гігант нерухомості Country Garden все ще намагається домовитися з кредиторами про списання понад 14 мільярдів доларів невиплачених зовнішніх боргів. Після серії відтермінувань, її наступне слухання щодо ліквідації у Верховному суді Гонконгу заплановане на січень 2026 року. “Весь сектор нерухомості в біді. Більше китайських фірм нерухомості збанкрутують”, – каже професор Цяо.

Хоча китайський уряд вжив низку заходів для підтримки ринку нерухомості та підтримки економіки в цілому, він не втрутився, щоб безпосередньо допомогти девелоперам. Пан Чан каже, що ці ініціативи, здається, позитивно впливають на ринок нерухомості: “Ми думаємо, що дно [було досягнуто] і воно має бути повільним відновленням. Однак ми, ймовірно, не очікуємо, що відновлення буде дуже сильним”. Гігант Уолл-стріт Goldman Sachs попередив у червні, що ціни на нерухомість в Китаї продовжуватимуть падати до 2027 року. Пан Ван погоджується і вважає, що проблемний ринок нерухомості Китаю “досягне дна” приблизно через два роки, коли попит нарешті наздожене пропозицію. Але пан Гарсія-Ерреро висловлюється більш різко: “світла в кінці тунелю немає”. Пекін надіслав “чітке повідомлення про свій намір не рятувати сектор нерухомості”, додає пан Ван. Китайський уряд ретельно уникав заходів, які могли б заохотити подальшу ризиковану поведінку вже сильно обтяженої боргами галузі. І хоча в часи буму ринок нерухомості був ключовим драйвером економічного зростання Китаю, пріоритети правлячої Комуністичної партії тепер лежать в іншому місці. Президент Сі Цзіньпін більше зосереджений на високотехнологічних галузях, таких як відновлювана енергетика, електромобілі та робототехніка. Як каже пан Ван, “Китай перебуває в глибокій трансформації до нової ери розвитку”.

Загалом, ситуація з Evergrande та китайським ринком нерухомості залишається складною. Незважаючи на зусилля уряду, повне вирішення кризи ще далеко, і наслідки для економіки Китаю будуть відчуватися ще довго. Перехід до нової моделі зростання, зосередженої на інноваціях та високих технологіях, є ключовим для майбутнього Китаю, але він також пов’язаний зі значними викликами та невизначеністю.