39%? Для Швейцарії це величезний шок, гірший за найгірший сценарій – це найвищі тарифи в Європі.

У світі – четвертий показник, вищий лише у Сирії, Лаосу та М’янми (хоча, якщо Президент Трамп дотримається своєї погрози 50% тарифів, Бразилія підніметься на перше місце).

Це єдина історія, яка домінує у новинах та ефірі в п’ятницю. Одна газета Blick назвала це найбільшою поразкою країни з часів перемоги французів у битві при Маріньяно у 1515 році.

Ще кілька тижнів тому уряд Швейцарії випромінював впевненість.

У травні зустріч за посередництва Швейцарії між США та Китаєм у Женеві, спрямована на запобігання торговельній війні між двома економічними наддержавами, дозволила президенту Швейцарії Карін Келлер-Саттер зустрітися з торговим представником США Скоттом Бессентом.

Вона вийшла з усмішкою. Як сказала, їй повідомили, що Швейцарія, ймовірно, буде другою після Великої Британії у списку для укладення торговельної угоди з Вашингтоном. 10%, натякнула вона, був спокусливим тарифом, значно нижчим за 31%, які Дональд Трамп оприлюднив для Швейцарії у свій «день визволення» у квітні.

Тепер ці ілюзії зруйновані. За кілька годин до кінцевого терміну 1 серпня останній телефонний дзвінок між пані Келлер-Саттер та президентом Трампом нічого не дав. Через кілька годин надійшла новина, що тарифи становитимуть не 31%, як погрожували спочатку, а каральні 39%.

Чому? Деякі швейцарські політики вже стверджують, що переговорна тактика Швейцарії була не на висоті – одні кажуть, занадто жорстка, інші – занадто підлабузницька. Реальность може бути простішою: Трамп прагнув укладати великі угоди, а Швейцарія просто не така велика. Навіть незрозуміло, скільки обговорень швейцарські торговельні переговорники змогли провести зі своїми американськими колегами.

Зараз, за ​​словами швейцарського уряду, каменем спотикання є торговельний дефіцит з США.

Трамп розглядає торговельний дефіцит – коли країна продає США більше, ніж купує – як невід’ємну проблему для США, хоча це думка, яку економісти не поділяють. Він вважає, що тарифи можуть допомогти захистити американський виробничий сектор, який десятиліками втрачав робочі місця через іноземні компанії.

Швейцарський торговельний дефіцит із США становив 47,4 мільярда доларів у 2024 році, хоча, якщо включити сфери послуг, які Трамп зручно проігнорував, дефіцит скорочується до 22 мільярдів доларів. Швейцарія продає США більше (переважно фармацевтику, золоті прикраси, годинники та верстати), ніж купує.

Щоб компенсувати це, швейцарський уряд зменшив власні тарифи на американські промислові товари до нуля, а кілька швейцарських компаній (Nestle, Novartis) пообіцяли багатомільярдні інвестиції в американські заводи. Швейцарія вже є 6-м найбільшим інвестором у світі в США, створюючи, за словами швейцарців, 400 000 робочих місць у США.

Але збалансувати дефіцит здається неможливим. Населення Швейцарії становить лише 9 мільйонів, і, відверто кажучи, багато хто з них не хоче купувати американські товари. Газоспоживаючі автомобілі занадто великі для альпійських доріг, американські сири та шоколад… ну, скажімо так, вони не зовсім на швейцарський смак.

Ян Аттесландер, керівник відділу зовнішньої торгівлі EconomieSuisse, яка представляє бізнес, заявив швейцарському мовнику: «Нам потрібні надійні відносини зі Сполученими Штатами».

Це може бути сигналом розчарування від того, що один з найважливіших експортних ринків Швейцарії прийняв торговельну політику «вкл/викл», позбавляючи швейцарський бізнес необхідної йому впевненості.

Отже, що тепер може зробити Швейцарія? Є невелике вікно можливостей до 7 серпня, коли тарифи мають набути чинності. До того часу швейцарський уряд буде гарячково намагатися домовитися. Швейцарський бізнес попереджає про тисячі втрачених робочих місць, якщо 39% не вдасться зменшити.

Але важко зрозуміти, в чому тут гнучкість.

З обіцянками інвестицій та нульовими тарифами Швейцарія вже запропонувала все, що могла. Єдиною тактикою зараз може бути покарання – відкликати пропозицію інвестицій, запровадити взаємні тарифи та, як ядерний варіант, скасувати замовлення Швейцарії на американські винищувачі F35.

По всій Швейцарії панує розгубленість – і гнів.

П’ятниця – національний день Швейцарії, аналог 4 липня. Після виголошення традиційної промови президента Швейцарії Карін Келлер-Саттер запитали про американські тарифи.

Вона повідомила журналістам, що переговори зі США пройшли добре, але для Дональда Трампа перешкодою був торговельний дефіцит. Це означало, що президент США був проблемою.

Замість звичних патріотичних святкувань, багато швейцарців відчувають, що їх карають за те, що вони є однією з найконкурентоспроможніших та найінноваційніших країн світу.

Інші кажуть, що країна вже переживала економічні шоки і зможе використати цю інновацію, щоб пережити і цей.