Чотири роки війни, понад 30 поїздок з Валбжиха в Україну, сотні кілометрів в один бік і нуль великих спонсорів – лише власні кошти, підтримка родини та переконання, що «не треба допомагати» звучить добре лише з дивану. Прочитайте розмову з мешканцем Валбжиха, який регулярно бачить те,, чого ми звикли спостерігати лише в заголовках. Цей досвідчений волонтер, який вже чотири роки поспіль невтомно їздить з Валбжиха до України, особисто переконався в тому, наскільки важлива кожна допомога. За цей час він здійснив понад 30 поїздок, долаючи сотні кілометрів, щоб доставити життєво необхідні речі тим, хто найбільше їх потребує. На диво, жодних великих спонсорів чи організацій, які б підтримували його діяльність, він не мав. Уся допомога фінансується з його особистих коштів, а також завдяки підтримці родини та близьких. Це яскраво демонструє справжню відданість справі та глибоке переконання в тому, що допомога – це не просто слова, а реальні дії. Він наголошує, що фраза «не треба допомагати» звучить досить легко і безвідповідально, коли ти сидиш у комфортному кріслі, але коли бачиш реальні наслідки війни, усвідомлюєш, наскільки вона є неправдивою. Цей волонтер – живий приклад того, як одна людина може змінити ситуацію на краще, не чекаючи на допомогу чи схвалення. Його історія надихає і показує, що справжня допомога йде від серця. Він бачить те, що багато хто з нас бачить лише в новинах, і його досвід є надзвичайно цінним. Розмова з ним – це можливість почути правду з перших вуст, зрозуміти реалії війни та важливість підтримки. Його діяльність – це не просто волонтерство, це справжній подвиг, який заслуговує на найвищу оцінку. Він продовжує свою місію, незважаючи на труднощі, демонструючи силу людського духу і незламну віру в перемогу добра над злом. Його зусилля – це реальний внесок у майбутнє України, і це те, що дійсно має значення.https://tvwalbrzych.pl/pl/11_wiadomosci/23399_nie-trzeba-pomagac-zapraszam-na-miejsce.html