Якість питної води є одним із ключових чинників збереження здоров’я населення. Головне управління Держпродспоживслужби в Харківській області вкотре звертає увагу населення на актуальність проблеми забруднення питної води нітратами.

Особливу небезпеку становить підвищений вміст нітратів у воді децентралізованих джерел водопостачання, що може призводити до розвитку водно-нітратної метгемоглобінемії – патологічного стану, при якому внаслідок надходження нітратів та їх перетворення на нітрити порушується здатність крові транспортувати кисень. Захворювання може мати тяжкий перебіг та становить особливу небезпеку для дітей раннього віку.

На відміну від дорослих, у дітей раннього віку ферментні системи, які відповідають за зворотне перетворення метгемоглобіну в нормальний гемоглобін, ще недостатньо сформовані. Це значно підвищує ризик важкого перебігу захворювання навіть при відносно невеликому перевищенні концентрації нітратів у воді.

Особливо вразливими для забруднення питної води нітратами є неглибокі колодязі та свердловини, розташовані поблизу присадибних ділянок, полів, господарських дворів. Основними чинниками забруднення є:

• інтенсивне застосування мінеральних та органічних добрив у сільському господарстві;
• потрапляння стічних вод та господарсько-побутових відходів у ґрунт;
• порушення санітарних відстаней між джерелами водопостачання та потенційними джерелами забруднення;
• сезонні природні фактори (танення снігу, рясні опади).

Водно-нітратна метгемоглобінемія – це не лише медична, а й соціально-гігієнічна проблема. Вона напряму пов’язана з умовами проживання, рівнем санітарної культури населення та доступом до безпечної питної води. У сільській місцевості та приватному секторі відповідальність за якість води часто повністю покладається на власників домогосподарств, що потребує підвищення обізнаності та відповідального ставлення до питання водопостачання.

Небезпека нітратного забруднення полягає в тому, що вода з перевищеним вмістом нітратів зазвичай не має ні запаху, ні присмаку, ні зміненого кольору. Без лабораторного контролю неможливо визначити її безпечність. Саме тому профілактика водно-нітратної метгемоглобінемії повинна базуватися не лише на реагуванні на вже виявлені випадки, а й на системному підході до оцінки ризиків та спиратися насамперед на поінформованість населення щодо потенційних ризиків та відповідальне ставлення до використання питної води.

Власникам індивідуальних джерел водопостачання рекомендується:

• періодично проводити лабораторні дослідження води, зокрема на вміст нітратів;
• враховувати сезонні ризики забруднення води;
• не використовувати воду з неперевірених джерел для приготування їжі та напоїв для дітей.

Збереження здоров’я, особливо дітей, значною мірою залежить від усвідомлення потенційних загроз і своєчасного прийняття запобіжних рішень щодо використання питної води.

За результатами налагодженої співпраці між Головним управлінням Держпродспоживслужби в Харківській області, Харківським обласним центром контролю та профілактики хвороб МОЗ України, суб’єктами господарювання, що здійснюють свою діяльність у сфері питного водопостачання, та громадянами в минулому році випадки метгемоглобінемії в Харківській області не реєструвались.