Володимир був солдатом, водієм-розвідником 65 окремої механізованої бригади. Але передусім – людиною з великим серцем. Добрий, світлий, відкритий, він умів бачити красу. Любив малювати, захоплювався горами, музикою, любив тварин і дітей.

У нього залишилися кохана дружина, мама, брати, сестри, друзі. Для них він назавжди залишиться не лише Героєм, а рідною людиною, присутність якої відчувається у спогадах, у тиші, у серці. А ще у книзі “Компас добра”, яку цьогоріч видала його дружина в пам’ять про свого сміливого чоловіка.