Сьогодні разом із усією державою у Лозовій вшанували подію, яка стала символом єдності українського народу — День Соборності України. Це не лише сторінка історії, а пам’ять поколінь, мрія і боротьба, спільна відповідальність і спільна доля всіх нас.

22 січня 1919 року на Софійській площі в Києві було проголошено Акт Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки. Відтоді ідея соборності стала для українців дороговказом — бути разом, попри кордони, випробування і час. Це був історичний крок до утвердження єдності нації, усвідомлення власної сили та покликання.

Урочистості в Лозовій відбулися біля пам’ятника Тарасу Шевченку — постаті, яка словом і серцем згуртовувала українців. Великий Кобзар ще задовго до цієї дати закликав до єднання, нагадуючи: лише разом ми здатні зберегти свою землю, мову і свободу.

За традицією, у цей день відбулося покладання квітів до підніжжя пам’ятника. У церемонії взяли участь представники Лозівської міської ради, Лозівської районної військової адміністрації, районної ради, захисники та представники правоохоронних органів.

Під час заходу учасники схилили голови у хвилині мовчання на знак пам’яті про всіх полеглих Захисників України, які загинули за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність держави. Також згадали військовослужбовців, які перебувають у полоні, тих, хто вважається зниклим безвісти та долі яких залишаються невідомими.

Окремо висловили подяку Захисникам і Захисницям України, які нині боронять країну від російської агресії та забезпечують можливість проведення мирних заходів у громадах.

Соборність України завжди утверджувалася дорогою ціною — кров’ю, болем і самопожертвою. Сьогодні, як і понад сто років тому, це не лише історичне гасло, а щоденна потреба і спільна відповідальність кожного з нас.