Міністр закордонних справ Данії заявив, що викличе посла США для обговорення звіту про те, що розвідувальним органам Вашингтона було доручено зосередитися на Гренландії на тлі погроз Дональда Трампа захопити острів.

“Це мене дуже турбує, тому що ми не шпигуємо за друзями”, – сказав Ларс Льокке Расмуссен, коментуючи звіт у The Wall Street Journal.

Згідно з газетою, розвідувальним органам США було доручено зосередити зусилля на русі за незалежність напівавтономної країни та цілях Америки щодо видобутку там мінеральних ресурсів.

Директор Національної розвідки Тулсі Габбард звинуватила видання у спробах “підірвати” президента Трампа “шляхом політизації та витоку секретної інформації”.

Не заперечуючи звіт, вона звинуватила газету в “порушенні закону та підриві безпеки та демократії нашої країни”.

Расмуссен, який був присутній на зустрічі міністрів ЄС у Варшаві, назвав звіт “певною мірою тривожним”.

“Ми збираємося викликати виконувача обов’язків посла США для обговорення в міністерстві закордонних справ, щоб з’ясувати, чи можемо ми підтвердити цю інформацію”, – сказав Расмуссен.

“Це не схоже на те, щоб його рішуче відкинули ті, хто висловлюється. Це мене турбує”.

Датська служба безпеки та розвідки (PET) відмовилася коментувати статтю, але повідомила датським ЗМІ, що “природно” взяла до уваги інтерес США до Гренландії.

Виходячи із загального міжнародного інтересу до Гренландії, заявило агентство, існує підвищена загроза шпигунства проти неї та Данії.

Президент Трамп неодноразово обіцяв взяти під контроль Гренландію, нещодавно заявивши NBC News у неділю, що він не виключає застосування військової сили для захоплення арктичного острова.

“Я не кажу, що збираюся це зробити, але я нічого не виключаю”, – сказав він. “Нам дуже потрібна Гренландія. Гренландія – це дуже невелика кількість людей, про яких ми подбаємо, і ми будемо їх цінувати, і все таке. Але нам це потрібно для міжнародної безпеки”.

Під час виступу в Конгресі в березні Трамп сказав американським законодавцям, що “тим чи іншим способом ми її отримаємо”.

Датські офіційні особи також засудили візит до Гренландії віце-президента Дж.Д. Венса в березні.

Прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен заявила, що візит на віддалену військову базу США є “абсолютно неприйнятним тиском на Гренландію, гренландських політиків та населення Гренландії”.

Колишній президент Джо Байден, виступаючи перед BBC News у своєму першому інтерв’ю після відставки в січні, засудив заклики Трампа до США повернути собі Панамський канал, придбати Гренландію та зробити Канаду 51-м штатом.

“Що тут, чорт забирай, відбувається? Який президент коли-небудь так говорить? Це не ми”, – сказав Байден Ніку Робінсону з BBC.

“Ми за свободу, демократію, можливості, а не за конфіскацію”.

Гренландія, найбільший острів у світі, контролюється Данією близько 300 років. Острів управляє своїми внутрішніми справами, але рішення щодо зовнішньої політики та оборони приймаються в Копенгагені.

США давно мають інтерес до безпеки на острові. У нього є військова база там з часів Другої світової війни, і Трамп також може бути зацікавлений у рідкісноземельних мінералах, які можна було б видобувати.

Опитування показують, що переважна більшість гренландців хочуть отримати незалежність від Данії, але не бажають ставати частиною США.