Дмитро М. Козак, який приватним чином висловлювався, що вторгнення було помилкою, втратив повноваження на користь іншого впливового соратника Путіна, Сергія В. Кирієнка, який підтримав військові дії. Ця зміна у владних колах свідчить про внутрішні перестановки та зміну пріоритетів у Кремлі. Вплив Козака, відомого своїми поміркованими поглядами, поступово зменшується, тоді як позиції Кирієнка, який активно підтримує агресивну політику, зміцнюються. Цей процес відображає складну динаміку російської політичної еліти, де особисті переконання та прихильність до військової стратегії відіграють ключову роль у кар’єрному зростанні. Втрата влади Козаком може бути наслідком його незгоди з поточною політикою, що призвело до його поступового витіснення з ключових позицій. Натомість, прихильність Кирієнка до військових дій та його лояльність до керівництва країни сприяють його просуванню. Така ситуація нагадує про реалії російської політики, де особиста відданість та здатність адаптуватися до домінуючої ідеології часто переважають над раціональними оцінками чи приватними переконаннями. Подальші зміни у владних структурах можуть бути пов’язані з ефективністю військових дій та їхнім впливом на внутрішню політичну стабільність Росії. Аналіз таких перестановок дає змогу краще зрозуміти стратегічні напрямки розвитку подій, які безпосередньо впливають на геополітичну ситуацію.