Руанда та Демократична Республіка Конго підписали у Вашингтоні важливу мирну угоду, спрямовану на припинення десятиліть руйнівного конфлікту між цими сусідніми державами. Ця угода також потенційно надає Сполученим Штатам доступ до прибуткових мінеральних ресурсів регіону, що підкреслює її геополітичне значення.

Документ вимагає «розмежування, роззброєння та умовної інтеграції» озброєних угруповань, що діють у східній частині ДР Конго. Хоча деталі угоди поки що залишаються обмеженими, а попередні спроби мирного врегулювання в регіоні не увінчалися успіхом, президенти США та ДР Конго вже назвали цю подію історичною перемогою для цілого покоління.

Ця подія стала результатом тривалих дипломатичних зусиль. «Це великий день для Африки і… великий день для світу!» — написав Президент Дональд Трамп на своїй платформі минулого тижня, коли було досягнуто початкової домовленості. Офіс президента Конго також наголосив на значущості цієї мирної угоди, назвавши її «ще одним дипломатичним успіхом Президента Фелікса Чісекеді – безумовно, найважливішим за понад 30 років».

Угоду підписали міністри закордонних справ Конго та Руанди у Державному департаменті США. Обговорювалася можливість зустрічі президентів Чісекеді та Руанди Поля Кагаме з Трампом у Вашингтоні, проте конкретна дата ще не була призначена.

Десятиліття конфлікту загострилися на початку цього року, коли повстанці M23 захопили значні території на сході ДР Конго, включаючи регіональну столицю Гома, місто Букаву та два аеропорти. Унаслідок цієї нещодавньої наступальної операції повстанців тисячі людей загинули, а сотні тисяч мирних жителів були змушені залишити свої домівки, що створило величезну гуманітарну кризу та посилило потребу у стабільному врегулюванні.

Після втрати територій уряд у Кіншасі звернувся по допомогу до США, і, як повідомляється, запропонував доступ до критично важливих мінералів в обмін на гарантії безпеки. Східна частина ДР Конго є надзвичайно багатою на колтан та інші цінні ресурси, які є життєво важливими для світової електронної промисловості. Це робить регіон ключовим гравцем на глобальному ринку сировини, а також джерелом тривалої напруженості та конфліктів.

Руанда заперечує підтримку повстанців M23, попри значну кількість доказів, що свідчать про протилежне. Вона наполягає, що її військова присутність у регіоні є оборонним заходом проти загроз, які становлять озброєні угруповання, такі як FDLR – повстанське ополчення, що складається переважно з етнічних хуту, пов’язаних з геноцидом у Руанді 1994 року. У свою чергу, Руанда звинувачує уряд Конго у підтримці FDLR, що ДР Конго заперечує. Присутність цих угруповань є надзвичайною проблемою для Кігалі.

Коли минулого тижня було оприлюднено певну інформацію про угоду, у заяві йшлося про «положення щодо поваги до територіальної цілісності та заборону бойових дій», але конкретики не було. Також згадувалася «сприяння поверненню біженців та внутрішньо переміщених осіб», що є критично важливим аспектом для стабілізації регіону після десятиліть конфлікту.

За даними агенції новин, конголезькі переговорники наполягали на негайному виведенні руандійських військ, але Руанда, яка має щонайменше 7 000 військових на конголезькій землі, відмовилася. Це питання є одним з головних каменів спотикання у переговорах про мирну угоду.

За кілька годин до церемонії підписання, офіс Чісекеді заявив, що угода «дійсно передбачає виведення руандійських військ… [але] надала перевагу терміну «розмежування» замість «виведення» просто тому, що «розмежування» є більш всеосяжним поняттям». Ця термінологічна різниця викликала додаткові питання щодо справжніх намірів сторін та реалізації домовленостей.

Доки повні деталі підписаної мирної угоди не будуть оприлюднені, кілька ключових питань залишаються без відповіді, що викликає занепокоєння щодо її ефективності та довгостроковості:

• Чи вийде повстанське угруповання M23 з окупованих ними територій?

• Чи означає «повага до територіальної цілісності», що Руанда визнає присутність своїх військ на сході ДР Конго і виведе їх?

• Чи дозволить погоджене «повернення біженців» тисячам конголезців повернутися з Руанди?

• Чи означає «роззброєння», що M23 тепер складуть свою зброю?

• Хто роззброїть FDLR після кількох попередніх невдалих спроб?

• Чи дозволить погоджений гуманітарний доступ знову відкрити контрольовані повстанцями аеропорти для постачання допомоги?

Перед підписанням мирної угоди речниця уряду Руанди повідомила, що «зняття оборонних заходів у нашому прикордонному районі» буде залежати від «нейтралізації» FDLR. Один з головних учасників сьогоднішнього конфлікту — повстанці M23 — виникли внаслідок попередньої мирної угоди 16-річної давнини, яка не змогла забезпечити демобілізацію. Це підкреслює складність та циклічність конфліктів у регіоні.

Минулого року руандійські та конголезькі експерти двічі досягали домовленості за посередництва Анголи щодо виведення руандійських військ та спільних операцій проти FDLR. Проте міністри обох країн не змогли схвалити цю угоду, і Ангола зрештою відмовилася від ролі посередника у березні. Це свідчить про глибоко вкорінені розбіжності та недовіру, які ще належить подолати для досягнення тривалого та всеосяжного миру в регіоні. Майбутнє цієї мирної угоди Руанда ДР Конго залишається під питанням, поки не буде видно її практичної реалізації та виконання всіх зобов’язань сторонами.