Президент Франції Еммануель Макрон визнав насильство, вчинене французькими військами в Камеруні під час та після боротьби за незалежність цієї африканської країни.

Це сталося після спільної доповіді камерунських та французьких істориків, яка досліджувала придушення Францією рухів за незалежність з 1945 по 1971 рік.

У листі до Президента Камеруну Поля Бія, опублікованому у вівторок, Макрон заявив, що доповідь чітко вказує на те, що «в Камеруні відбулася війна, під час якої колоніальна влада та французька армія здійснювали репресивне насильство в певних регіонах країни».

«Сьогодні я маю взяти на себе роль та відповідальність Франції у цих подіях», – сказав він.

Однак Макрон не висловив чітких вибачень за звірства, скоєні французькими військами в його колишній колонії, яка здобула незалежність у 1960 році.

Французький лідер згадав чотирьох ікон незалежності, які загинули під час військових операцій під керівництвом французьких сил, включаючи Рубена Ум Ньобе, полум’яного лідера антиколоніальної партії UPC.

Згідно з доповіддю, Франція загнала сотні тисяч камерунців у табори для інтернованих та підтримувала жорстокі міліції для придушення боротьби за незалежність.

Десятки тисяч людей загинули між 1956 та 1961 роками, йдеться у звіті істориків.

Рішення розслідувати та опублікувати висновки щодо ролі Франції у боротьбі за незалежність Камеруну було прийнято у 2022 році під час візиту Макрона до Яунде.

Це сталося після тиску всередині країни з вимогою, щоб Франція визнала свої звірства у колишній колонії та виплатила репарації.

Макрон також висловив готовність співпрацювати з Камеруном для подальших досліджень цього питання, наголосивши на необхідності для обох країн зробити висновки доступними для університетів та наукових установ.

Хоча Макрон не відповів на заклики щодо репарацій, це, ймовірно, стане ключовим питанням у Камеруні надалі.

За Макрона Франція намагається протистояти своєму жорстокому колоніальному минулому.

Минулого року вона вперше визнала, що її солдати здійснили «масове вбивство» в Сенегалі, внаслідок якого загинули західноафриканські військові у 1944 році.

Раніше Макрон визнавав роль Франції у геноциді в Руанді, де загинули близько 800 000 етнічних тутсі та поміркованих хуту, і просив вибачення.

У 2021 році він заявив, що Франція не зважила на попередження про неминучу різанину і надто довго «віддавала перевагу мовчанню над вивченням правди».