Коли молодого активіста засудили до 15 років ув’язнення за державну зраду в Азербайджані минулого місяця, його друзі висловили гнів переважно на Європейський Союз, а не на уряд, який його ув’язнив.

Бахруз Самадов, 30-річний аспірант, отримав один із найсуворіших вироків, коли-небудь винесених критику президента Ільхама Алієва, який править 21 рік. Він заперечує звинувачення як сфабриковані.

«ЄС може продовжувати фліртувати з Баку, але мовчання має свою ціну», — скаржиться один критик.

Невдовзі після повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році, президент Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн оголосила Азербайджан «ключовим партнером» у зусиллях ЄС щодо відмови від російського природного газу.

За цей час Алієв відновив контроль над регіоном Нагірного Карабаху, що спричинило вихід звідти всього вірменського населення; він також забезпечив собі п’ятий поспіль термін на виборах, які широко критикувалися спостерігачами, і посилив тиск на опозицію та свободу преси.

Європейський Парламент минулого року закликав ЄС запровадити санкції проти Баку та припинити залежність від азербайджанського експорту газу. Однак високопоставлені представники зовнішньої політики уникають публічної критики Алієва.

Коли Кая Каллас, головний дипломат ЄС, відвідала Баку в квітні, вона зазнала різкої критики з боку опонентів Алієва за наголошення на «великому потенціалі» зв’язків ЄС-Азербайджан, тоді як у Баку було затримано щонайменше 21 провідного журналіста.

Алієв виправдовує арешти журналістів необхідністю «захистити медіапростір від зовнішнього негативного впливу», звинувачуючи репортерів у «незаконному отриманні фінансування з-за кордону».

Він також давно звинувачує міжнародні організації в упередженості та втручанні у внутрішню політику, а офіси ООН, Міжнародного комітету Червоного Хреста та BBC в Баку були змушені закритися.

«Політика ЄС фактично дала Алієву «повну свободу дій», — каже Ельдар Мамедов, колишній латвійський дипломат, який був радником із зовнішньої політики групи соціал-демократів Європарламенту.

«Репресії, арешти дисидентів, блогерів та опозиційних діячів давно обтяжували відносини між Баку та Брюсселем», — сказав він, — «З часу російської агресії проти України ця проблема практично зникла з порядку денного».

Європейський Союз заперечує це твердження.

«[ЄС] стурбований скороченням громадянського простору в [Азербайджані]», — заявив речник, — «і закликав Баку «негайно вжити заходів для забезпечення безпечного та сприятливого середовища для всіх журналістів».

«ЄС послідовно висловлював свої занепокоєння на всіх рівнях, як публічно, так і приватно», — додав він, — «включаючи візит Каї Каллас до Баку».

ЄС прагне диверсифікувати джерела постачання газу, щоб уникнути залежності від одного постачальника, як-от Росія.

Азербайджан далеко не найбільший гравець, оскільки його загальна частка в імпорті природного газу до ЄС залишається скромними 4,3%, незважаючи на зростання поставок.

Однак частка значно вища в деяких державах-членах, пов’язаних з трубопроводом Південного газового коридору з Азербайджану. До 40% імпорту природного газу Болгарією походить з Азербайджану, а для Італії та Греції це 15%.

Це ускладнює для ЄС формування єдиного фронту, вважає високопоставлений європейський дипломат, який побажав залишитися не названим.

«В цій ситуації Європа не має великого важеля впливу на Азербайджан», — сказав він.

«Європа не залишиться без світла без азербайджанського газу, але справа не в цьому», — каже Бенджамін Годвін, аналітик ризиків, що спеціалізується на Кавказі та Центральній Азії.

«Стратегія ЄС полягає в тому, щоб мати якомога більше газу з якомога більшої кількості джерел», — каже він, — «І хоча ЄС не залежить від азербайджанського газу, він хотів би мати більше газу з Азербайджану, щоб зрештою зменшити свою залежність від Росії».

«Енергетичне партнерство «не змінює нашої позиції щодо ситуації з правами людини в Азербайджані», — повідомив BBC речник ЄС.

Президент Алієв має інші переваги для Європи, окрім газу.

Він послідовно підтримував територіальну цілісність України перед обличчям російської агресії — рідкісна позиція серед пострадянських держав, які Кремль вважає союзниками.

Хоча Азербайджан не запровадив санкцій проти Росії, він надав Україні гуманітарну допомогу.

Відносини Баку з Москвою останніми місяцями погіршилися.

Минулого грудня азербайджанський літак розбився, забравши життя 38 людей — очевидно, його помилково збила російська зенітна ракета.

Потім криза поглибилася після загибелі двох азербайджанців під час перебування під вартою в російській поліції.

Відкрито кидаючи виклик Росії, Алієв прагне відігравати більшу роль у регіоні, який традиційно домінує Москва, кажуть експерти. Але він також представляє себе Заходу як противник Володимира Путіна.

«Азербайджан привернув до себе увагу, і вони зіграли це досить добре. Вони бачать, що всі сторони хочуть бути їхніми друзями, і вони використовують це в усіх напрямках», — сказав старший дипломат ЄС.

«Ми абсолютно не задоволені [ситуацією з правами людини в Азербайджані], але ми мало що можемо зробити», — сказав інший впливовий європейський дипломат.

Коли минулого місяця сімох азербайджанських журналістів-розслідувачів засудили до тривалих термінів ув’язнення, дипломатична служба ЄС (EEAS) заявила, що це «тривожний розвиток подій» і закликала «негайно вжити заходів для забезпечення безпечного та сприятливого середовища для всіх журналістів».

Досі ЄС зберігав мовчання щодо вироку Бахрузу Самадову за державну зраду. Але його друзі кажуть, що він нещодавно намагався вчинити самогубство, і вони бояться за його життя.