Деякі критики вважають новий законопроект надто слабким для заповнення дефіциту призовників. Інші побоюються, що він неминуче призведе до примусової мобілізації.
Законодавство, спрямоване на посилення обороноздатності країни, викликає бурхливі дискусії серед громадськості та експертів. Основна мета законопроекту – вирішити проблему нестачі особового складу в армії, яка загострилася через тривалі бойові дії. Проте, на думку скептиків, запропоновані заходи не є достатньо ефективними, щоб кардинально змінити ситуацію. Вони наголошують на необхідності більш комплексного підходу, який би включав не лише заходи щодо призову, але й суттєве покращення умов служби, підвищення престижу військової професії та розвиток ефективних програм рекрутингу. Без цих кроків, зазначають критики, будь-які зміни в законодавстві матимуть лише тимчасовий ефект.
З іншого боку, лунають побоювання щодо потенційних негативних наслідків прийняття нового законопроекту. Особливе занепокоєння викликає можливість того, що держава може вдатися до примусової мобілізації, аби досягти поставлених цілей. Це, на думку противників такого підходу, може призвести до соціальної напруги та підірвати довіру до влади. Вони закликають до прозорості у процесах формування армії та забезпечення справедливого розподілу військового обов’язку. Важливо, щоб будь-які зміни відповідали інтересам як держави, так і громадян, не порушуючи їхні права та свободи. Належна увага має бути приділена питанням підготовки резерву, розвитку військових технологій та зміцненню обороноздатності країни в цілому, а не лише кількості військовослужбовців.