Вперше заговоривши після того, як десятки чоловіків, включаючи її колишнього чоловіка, були засуджені за зґвалтування її під час глибокої седації, Джізель Пеліко в середу знову з’явилася в залі французького суду, щоб засудити єдиного чоловіка, який оскаржує вирок.

Вона говорила швидко. Вона була розлючена.

“Я думала, що за рік він би замислився над тим, що сталося, і не заперечував би”, – сказала вона.

“Ти не зрозумів. Коли ти визнаєш, що зґвалтував мене? Зґвалтування несвідомої жінки – це злочин. Коли я коли-небудь давала тобі згоду? Ніколи”.

Пані Пеліко, 72 роки, минулого року стала національним героєм у Франції як жертва серійних зґвалтувань, яка заявила, що не буде соромитися, дозволила оприлюднити своє ім’я та відкрила свій особистий жах громадськості.

Домінік Пеліко, її чоловік на момент скоєння злочинів, зізнався, що майже десятиліття підмішував наркотики до її їжі та напоїв, а потім пропонував її непритомне тіло незнайомцям, яких він зустрів онлайн.

У грудні пан Пеліко та десятки інших чоловіків були визнані винними у зґвалтуванні та засуджені до тюремного ув’язнення від трьох до 20 років. Один з них, Хусаметтін Доган, оскаржує вирок та свій дев’ятирічний термін.

Справу розглядають три судді та присяжні в апеляційному суді в Німі цього тижня. Вирок очікується в четвер.

На відміну від більшості жертв зґвалтування, пані Пеліко, яка розлучилася з чоловіком у 2024 році, має бібліотеку доказів у вигляді тисяч відео та фотографій, які зробив пан Пеліко під час зустрічей. Як і на минулорічному судовому процесі, пані Пеліко наполягала на тому, щоб відео були показані у відкритому залі суду.

У середу вранці було відтворено більше дюжини записів, на яких чітко видно, як пані Пеліко лежить на ліжку в стані глибокого сну, одягнена в мереживні панчохи та різнокольорові сандалі й чорну пов’язку на очі. Часом у залі суду лунали звуки її хропіння, тоді як пан Доган проникав до її нерухомого тіла в різних позах. Суддя зазначив, що вона “майже задихалася”.

Кілька разів пана Догана бачили, як він посміхається в камеру.

Пан Доган, 44 роки, одружений батько дитини з важкими вадами, за якою він доглядає. Він розповів суду, що брав участь у кількох сексуальних зв’язках з парами, яких він зустрів онлайн, і приїхав до будинку Пеліко на півдні Франції в літній вечір 2019 року для того, що, на його думку, було згодою на трійцю.

Він сказав, що йому здалося дивним, що пані Пеліко була настільки сонною, що “здавалася мертвою”, але пан Пеліко запевнив його, сказавши, що це частина їхньої гри, і що вона прийняла заспокійливі засоби і прокинеться “поступово”.

Пан Доган сказав, що вірить, що пані Пеліко дала згоду, тому що він думав, що спілкувався з нею також на вебсайті, де він зустрів пана Пеліко, і він чув її голос на задньому плані, коли двоє чоловіків розмовляли по телефону, щоб домовитися про їхню зустріч.

“Я потрапив у його пастку”, – сказав він.

Після перегляду відео в залі суду він сказав, що те, що він зробив пані Пеліко, було сексуальним актом, але не зґвалтуванням. Він визначив зґвалтування як “когось, кого зв’язали і змусили”.

“Я ніколи не ґвалтував”, – сказав він.

Відповідаючи на запитання одного з адвокатів пані Пеліко, чи вважає він себе також жертвою, він сказав: “Так. Я жертва”.

Хоча її рішення відкрити судовий процес для громадськості, щоб розпочати дискусію про зґвалтування у Франції, здобуло їй міжнародне визнання, пані Пеліко уникала уваги громадськості після завершення першого судового процесу в грудні минулого року.

З трибуни посеред залу суду вона сказала, що намагалася відновити своє життя і думала, що була на “правильному шляху” після того, як дізналася, що чоловік, за якого вона була одружена десятиліттями, якому, за її словами, вона повністю довіряла, зрадив її таким глибоким чином, зруйнувавши їхню сім’ю. Окрім зґвалтування своєї колишньої дружини та розповсюдження незаконних зображень її, пан Пеліко був засуджений за зґвалтування іншої жінки, а також за виготовлення непристойних зображень своєї доньки та невісток без їхньої згоди.

Пані Пеліко сказала, що думала, що коли поліція заарештувала пана Пеліко і показала їй деякі початкові докази, вона дисоціювала, її мозок будував стіну, щоб захистити її. Вона додала, що їй пощастило, що вона не страждала від флешбеків.

Пані Пеліко свідчила, що вирішила повернутися до суду, тому що відчувала необхідність відповісти на запитання. Але вона здавалася роздратованою досвідом виступу на трибуні, знову стикаючись з доказами та слухаючи захист пана Догана. Вона сказала, що сподівається ніколи більше не заходити до залу суду, хоча й не шкодувала про те, що зробила судовий процес відкритим.

Коли один з адвокатів, Жан-Марк Дарігад, сказав, що пан Доган вважає, що ним маніпулювали, вона перебила його. “Він дуже добре знав, що робив”, – сказала вона.

Одного разу пані Пеліко проникливо звернулася до пана Догана, який сидів спиною до неї. “Коли ти сказав, що ти жертва, жертва чого?” – запитала вона. “Єдина жертва тут – це я”.

Коли пан Дарігад запитав, чи був пан Пеліко жорстоким і чи підозрювала вона його в тому, що він її труїв, натякаючи, що вона, можливо, пропустила ознаки, вона сказала: “Це завжди жертви повинні виправдовуватися”.

Вона зазначила, що пропрацювала все життя, виховала трьох дітей, а потім доглядала за онуками, і що вона мала “достатньо характеру”, щоб вжити заходів, якби вважала, що чоловік її труїв.

“Я б звернулася до поліції”, – сказала вона. “Ми справді в світі абсурду”.

Коли адвокат сказав, що вона стала феміністичною іконою, пані Пеліко знову перебила його, сказавши, що вона “звичайна жінка”, яка вирішила зробити свій судовий процес публічним. Вона сказала: “Я не ікона”.