Російських громадян, які виступають проти війни, повертають додому в рамках імміграційної політики президента Трампа, незважаючи на реальну загрозу ув’язнення та інші небезпеки, з якими вони можуть зіткнутися на батьківщині. Це викликає серйозне занепокоєння щодо дотримання міжнародних норм щодо біженців та прав людини. Багато хто з цих осіб зазнавав переслідувань на території Російської Федерації через свою антивоєнну позицію, участь у протестах або висловлювання критичного ставлення до чинної влади. Повернення до Росії для них означає не просто ризик ув’язнення, а й можливі тортури, психологічний тиск та позбавлення базових свобод.

Міжнародне законодавство, зокрема Женевська конвенція про статус біженців 1951 року, забороняє повернення осіб до країн, де їх життю чи свободі загрожує небезпека (принцип не-вислання). Рішення про депортацію таких осіб викликає питання щодо ретельності розгляду їхніх заяв про надання притулку та оцінки ризиків. Активісти з прав людини та правозахисні організації закликають уряди країн, що приймають, переглянути ці випадки, забезпечити справедливий розгляд заяв та надати захист тим, хто його потребує.

Імміграційна політика, яка призводить до повернення людей у небезпечні умови, підкреслює складність міжнародних відносин та виклики, пов’язані з пошуком притулку для осіб, які тікають від політичних переслідувань. Важливо, щоб кожне звернення про надання притулку розглядалося індивідуально, з урахуванням усіх обставин та потенційних загроз.