ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ!!!
Тільки вдумайтесь! Уже 70 наших кращих з кращих, наших Героїв, відважних і мужніх чоловіків з Нововодолазької громади кляті вороги позбавили життя. 70 лише офіційно визнаних… А скільки болю і жалю, розпачу і страждань довелось пережити тим, хто їх любив і чекав вдома! Хочеться кричати що є сили:ЗУПИНІТЬСЯ! ДОСИТЬ! А у відповідь лише звістки, від яких знов і знов стає нестерпно боляче. Страшне горе прийшло в родину наших земляків. 9 квітня поблизу с.Верхньокам’янське Бахмутського району Донецької області загинув Олександр Олександрович Олійник, 14.09.1989 року народження.
З перших днів повномасштабного вторгнення він пішов у загін територіальної оборони, а вже за місяць вирішив захищати нас та нашу Україну на передовій, хоча працював на залізниці! Усі, хто знав Олександра, згадуватимуть його щиру посмішку, добро і позитив, які він випромінював. Він був безвідмовним та мав чуйне, співчутливе серце. Допомагав усім, хто потрапив у біду чи потребував підтримки. У пам’яті він назавжди залишиться високим чорнобровим красенем, вірним товаришем, надійним побратимом, люблячим чоловіком і турботливим татом. Як прикро, що маленький син, який так любив і чекав тата, знатиме його лише по фото та розповідям мами…
Тільки недавно Олександр був у відпустці, радів життю, зустрічався з друзями, насолоджувався тим, що був вдома, обіймав сина та дружину, разом будували плани на майбутнє і вірили, що в них попереду щасливе життя, мріяли про якнайшвидшу Перемогу, щоб знову жити разом у мирній країні, дуже сумували один за одним. Більше ніколи вони не будуть разом! Немає меж розпачу і болю.
Квітне сад, але вже третя весна омита кров’ю наших воїнів. Наш Герой Олександр Олійник, гранатометник механізованого відділення, солдат Збройних Сил України віддав своє життя, захищаючи рідну землю заради щасливого майбутнього наступних поколінь, тому його Подвиг житиме у нашій пам’яті допоки будуть битись наші серця…
ВІЧНА СЛАВА ГЕРОЮ!!!