Нове дослідження вказує на те, що еволюційний план розвитку людських рук значною мірою запозичений з набагато старішого генетичного механізму, що відповідає за формування нижніх кінцівок. Ця захоплююча знахідка відкриває нові перспективи розуміння нашої біологічної спадщини та шляхів еволюції. Вчені виявили, що певні гени, які регулюють ріст і розвиток пальців рук, активуються завдяки сигналам, що надходять від генетичних шляхів, які раніше асоціювалися виключно з формуванням ніг та стоп у наших предків. Це свідчить про те, що природа використовувала вже наявні «будівельні блоки» для створення нових структур, оптимізуючи процес еволюції.
Дослідники зосередилися на аналізі експресії генів у ембріонів різних видів, від риб до приматів, і виявили дивовижні паралелі. Виявилося, що регуляторні елементи ДНК, відповідальні за формування кінцівок, мають спільне походження. Це означає, що структура, яка дозволила нашим далеким предкам вийти на сушу та розвинути руки для маніпуляцій, походить від генетичних програм, що забезпечували рух у воді та подальше пересування по землі за допомогою ніг.

Такий підхід економії генетичних ресурсів дозволив прискорити еволюційні зміни та адаптуватися до нових умов. Розуміння цих фундаментальних механізмів розвитку може мати далекосяжні наслідки, зокрема, для регенеративної медицини та лікування вроджених вад кінцівок. Вивчення того, як саме ці генетичні програми взаємодіють, може допомогти розробити нові методи відновлення пошкоджених тканин та органів. Ця робота підкреслює глибоку взаємопов’язаність процесів розвитку в біологічному світі і демонструє, як давні еволюційні рішення продовжують впливати на сучасні форми життя, включно з людиною. Вивчення генетичних передумов формування рук є ключовим для розуміння не тільки нашої анатомії, але й еволюційних стратегій, які формували життя на Землі.