Президент Бразилії Луїс Інасіу Лула да Сілва в ексклюзивному інтерв’ю заявив, що не має жодних стосунків з президентом США Дональдом Трампом. Це свідчить про розрив зв’язку між двома лідерами, незважаючи на часту критику Трампа з боку Лули.

Ситуація ускладнилася, коли Дональд Трамп запровадив 50% мита на бразильські товари, посилаючись на судовий процес щодо звинувачень у державній зраді проти колишнього президента Бразилії Жаїра Болсонару. Лула назвав ці мита «виключно політичними», стверджуючи, що це призведе до зростання цін для американських споживачів на бразильську продукцію.

«Американці платитимуть за помилки, які президент Трамп робить у своїх стосунках з Бразилією», — заявив Лула, наголошуючи, що мита впливають на експорт бразильських товарів, таких як кава та яловичина.

Президент Лула також зазначив, що ніколи не намагався встановити прямий контакт із Трампом, оскільки той «ніколи не хотів розмови». Незважаючи на заяви Трампа про готовність до розмови, Лула стверджує, що представники адміністрації Трампа «не бажають спілкуватися».

Лула дізнався про мита з бразильських ЗМІ, назвавши дії Трампа «нецивілізованими», оскільки вони були опубліковані в соціальних мережах, а не через офіційні канали.

‘Він не імператор світу!’

Президент Бразилії порівняв свої стосунки з Трампом з відносинами з іншими світовими лідерами, включаючи колишніх президентів США, прем’єр-міністрів Великої Британії, представників ЄС, Китаю, України, Венесуели та «всіх країн світу». Лула згадав свою присутність на святкуванні річниці Другої світової війни в росії та збереження зв’язків із президентом путіним, пояснюючи це попередніми спільними президентськими термінами.

«У мене немає стосунків з Трампом, тому що, коли Трамп був обраний вперше, я не був президентом. Його стосунки з Болсонару, а не з Бразилією», — відповів Лула. Він додав, що при зустрічі з Трампом на Генеральній Асамблеї ООН привітався б з ним як «цивілізований громадянин», але підкреслив: «він може бути президентом Сполучених Штатів, але він не імператор світу!»

Щодо колишнього президента Жаїра Болсонару, якого було засуджено за звинуваченнями у змові з метою державного перевороту, Лула заявив, що Болсонару та його спільники «завдали шкоди країні, намагалися вчинити переворот і планували моє вбивство». Лула висловив надію, що Болсонару продовжить «пред’являти свій захист», але наголосив, що «на даний момент він винен».

Лула також розкритикував Трампа за «вигадування неправди» та заяви про переслідування Болсонару і брак демократії в Бразилії. На його думку, якби події 6 січня 2021 року відбулися в Бразилії, Трамп був би притягнутий до відповідальності.

У широкому інтерв’ю BBC президент Лула також висловився за реформування Організації Об’єднаних Націй. Він розкритикував право вето п’яти постійних членів Ради Безпеки ООН, яке, на його думку, порушує баланс сил і виключає країни, що представляють мільярди людей.

«ООН не має сили вирішувати конфлікти, а п’ять постійних членів приймають «односторонні» рішення щодо війни», — заявив він. Лула захищав продовження альянсів з росією та Китаєм, незважаючи на міжнародну критику щодо порушень прав людини та нечесних виборів у цих країнах.

Відповідаючи на запитання про закупівлю Бразилією російської нафти під час війни в Україні, Лула зазначив, що Бразилія була однією з перших країн, яка засудила агресію росії, і що «Бразилія не фінансує росію, ми купуємо нафту у росії, тому що нам потрібно купувати нафту, як і Китаю, Індії, Великій Британії чи США».

Він додав, що якби ООН «функціонувала», то війн в Україні та в Газі, яку він назвав «не війною, а геноцидом», вдалося б уникнути.

Розглядаючи майбутній кліматичний саміт COP30 у Белемі, Лула зіткнувся з критикою щодо підтримки розвідувального буріння нафти поблизу гирла річки Амазонки. Незважаючи на занепокоєння екологів щодо ризику розливів нафти, президент наполягав на дотриманні законодавства та відповідальності Бразилії у разі будь-яких інцидентів. Він підтримав ідею світу без викопного палива, але визнав, що «цей момент ще не настав».

Президент Лула, якому 79 років, ще не визначився з питанням щодо участі у виборах 2026 року, зазначивши, що це залежатиме від його здоров’я, політичної доцільності та шансів на перемогу.

Він підсумував, що його спадщина включає скорочення голоду, зменшення безробіття та зростання доходів населення.