За інформацією, яка поширюється, президент Ірану Масуд Пезешкіан міг отримати легкі поранення під час одного з недавніх ударів по Ірану, що сталися минулого місяця. Ця подія викликала значний резонанс у міжнародній спільноті, адже подібні інциденти, пов’язані з вищими посадовими особами держави, завжди мають серйозні геополітичні наслідки та можуть вплинути на регіональну стабільність.

Згідно з повідомленнями іранського інформаційного агентства, близького до Корпусу вартових ісламської революції, 16 червня щонайменше шість ударів були нанесені по входах та виходах до таємного підземного об’єкта в Тегерані. Саме в цей час, як стверджується, президент Масуд Пезешкіан брав участь у терміновому засіданні Верховної ради національної безпеки, що є ключовим органом прийняття рішень в Ірані після Верховного лідера Аятоли Алі Хаменеї.

За даними джерела, президент, який разом з іншими чиновниками рятувався через аварійну шахту, отримав травми ніг. Наразі Іран, як повідомляється, активно розслідує можливі сліди проникнення агентів, що могли сприяти успіху атаки на Іран та його таємні об’єкти.

Хоча звіт іранського агентства не отримав незалежного підтвердження, а інша сторона публічно не коментувала інцидент, ця інформація викликає багато запитань щодо безпеки та розвідувальної діяльності.

Відеозаписи, що циркулювали в соціальних мережах під час тієї 12-денної конфронтації, показували численні удари по гірському схилу на північному заході Тегерана. Лише зараз стало відомо, що удари, завдані на четвертий день конфлікту, були націлені саме на цей таємний підземний об’єкт на заході Тегерана, де на той момент перебувало вище керівництво Ірану.

Повідомлення іранського агентства стверджує, що удари заблокували всі шість точок входу та виходу, а також пошкодили систему вентиляції. Електропостачання об’єкта також було перервано, але, попри це, Масуду Пезешкіану вдалося благополучно вибратися. Це свідчить про високу небезпеку, з якою зіткнувся іранський президент під час атаки.

Минулого тижня Масуд Пезешкіан публічно звинуватив іншу сторону у спробі замаху на своє життя. Цю заяву відкинули, зазначивши, що зміна режиму не була метою військових дій. На початку конфлікту було ліквідовано багато високопоставлених командувачів армії та Корпусу вартових ісламської революції.

Іранські лідери визнають, що атака стала для них повною несподіванкою, і протягом щонайменше перших 24 годин після нападу спостерігався параліч у прийнятті рішень. Деякі посадовці також визнавали, що Аятола Хаменеї також був мішенню, але його місцезнаходження було втрачено після того, як його перемістили до захищеного секретного місця, значною мірою відрізаного від зовнішнього світу.

Залишається багато запитань щодо того, як вдалося зібрати критично важливі розвідувальні дані про місцезнаходження вищих іранських чиновників та командирів, не кажучи вже про розташування чутливих таємних об’єктів. Цей аспект підкреслює складність і глибину конфлікту.

13 червня було здійснено несподівану атаку на ядерні та військові об’єкти в Ірані, яка, як стверджувалося, мала на меті запобігти розробці ядерної зброї. Іран, який у відповідь завдав авіаударів, заперечує прагнення розробити ядерну зброю і стверджує, що його збагачення урану відбувається в мирних цілях.

22 червня повітряні та ракетні удари були нанесені по трьох ядерних об’єктах Ірану. Тоді ж було заявлено, що ці об’єкти були «знищені», хоча деякі розвідувальні агентства висловлювали більш обережну думку. Загалом, події останнього місяця навколо Ірану свідчать про ескалацію напруженості в регіоні.