В умовах відсутності офіційних вказівок, іранці звертаються один до одного за підтримкою.

У складні часи, коли офіційні джерела інформації замовчують або надають недостатньо інформації, люди часто шукають підтримки та порад у своїх близьких, друзів та знайомих. Іранці не є винятком. В умовах браку чітких вказівок від уряду чи офіційних установ, громадяни Ірану покладаються на власні зв’язки та соціальні мережі для отримання необхідної інформації, обміну досвідом та надання взаємної допомоги. Це явище свідчить про важливість соціальної згуртованості та взаємопідтримки в умовах невизначеності та криз. Спільноти формуються на основі спільних інтересів, цінностей або місця проживання, і в цих спільнотах люди знаходять не тільки практичну допомогу, але й емоційну підтримку, що є надзвичайно важливим у важкі часи.

Взаємодопомога стає особливо цінною, коли офіційні джерела не можуть або не бажають задовольняти потреби населення в інформації. Іранці, звертаючись один до одного, створюють альтернативні канали комунікації та обміну знаннями, що дозволяє їм краще розуміти ситуацію та приймати обґрунтовані рішення. Це також сприяє розвитку громадянської свідомості та зміцненню соціальних зв’язків. У таких умовах, коли держава не завжди здатна або бажає надати необхідну підтримку, ініціатива переходить до самих громадян, які беруть на себе відповідальність за добробут себе та своїх близьких. Така самоорганізація та взаємодопомога є важливим елементом стійкості суспільства та його здатності адаптуватися до змін та викликів.