Історія Ірану рясніє моментами, коли трагічні події перетворюються на каталізатори для масових рухів. Авіаудари по в’язниці Евін 23 червня, включно з лікарняним відділенням, є одним з таких моментів. Ця подія кардинально змінила сприйняття однієї з найвідоміших та найбільш ненависних в’язниць Ірану. В’язниця Евін, що десятиліттями була символом жорстокого придушення та політичного ув’язнення, після цих ударів перетворилася на новий прапор опору проти Ізраїлю, і це стосується навіть внутрішніх критиків іранського режиму.

В’язниця Евін завжди була осередком державної репресії, де утримувалися тисячі політичних в’язнів, дисидентів та журналістів. Її назва викликала страх і асоціювалася з тортурами, свавільними арештами та порушеннями прав людини. Протягом багатьох років інформація про умови утримання в Евіні викликала занепокоєння міжнародних правозахисних організацій. Сам факт того, що повітряні удари зачепили такий об’єкт, поглибив і без того існуючі внутрішні розбіжності та посилив обурення. Ці авіаудари по в’язниці Евін стали іскрою, що розпалила полум’я вже наявного невдоволення.

Реакція на ці події в Ірані була складною. Хоча офіційна риторика засуджувала удари як акт агресії, для багатьох іранців, що втомилися від автократичного правління, це стало ще одним приводом для протесту. Навіть ті, хто раніше уникав прямої критики режиму через страх репресій, тепер знайшли спільну мову з його давніми опонентами. Атака на Евін, місце, яке уособлює страждання багатьох сімей, викликала хвилю обурення, що об’єднала різношерстні групи населення. Ця подія посилила антиізраїльські настрої, але також дала новий імпульс внутрішнім закликам до змін.

Повітряні атаки на в’язницю, особливо на її медичний блок, привернули увагу світової спільноти до гуманітарного аспекту. Міжнародні організації висловили занепокоєння щодо безпеки ув’язнених та закликали до незалежного розслідування. Цей інцидент послужив нагадуванням про крихкість регіональної стабільності та потенційну ескалацію конфлікту. Він також підкреслив складну взаємодію між зовнішньою агресією та внутрішньою політикою в країнах, що перебувають під тиском.

Таким чином, авіаудари по в’язниці Евін не просто спричинили фізичні руйнування, вони змінили наратив. Від символу внутрішнього гніту Евін перетворилася на символ зовнішнього тиску, що парадоксальним чином об’єднав частину іранського суспільства. Ця подія, безсумнівно, матиме довготривалі наслідки для внутрішньої політики Ірану та його відносин з міжнародною спільнотою, підкреслюючи нагальну потребу в деескалації та дипломатичному вирішенні конфліктів.