До того, як у 2013 році JPMorgan Chase припинив співпрацю, один із провідних банків Америки фінансово підтримував найвідомішого сексуального хижака століття. Ця співпраця викликала серйозні питання щодо належної обачності та етичних стандартів у банківській сфері. Відносини між JPMorgan Chase та Джеффрі Епштейном тривали роками, протягом яких банк, імовірно, отримував вигоду від операцій, пов’язаних з Епштейном, незважаючи на зростаючі докази його злочинної діяльності. Скасування клієнтського договору стало кульмінацією тривалого тиску з боку громадськості та регуляторних органів, які вимагали від банку розірвати зв’язки з особою, що мала численні звинувачення у сексуальному насильстві та торгівлі людьми. Наслідки цього фінансового зв’язку виходять далеко за межі репутаційних втрат для JPMorgan Chase. Вони ставлять під сумнів роль фінансових установ у запобіганні злочинності та захисті суспільства від таких осіб, як Епштейн. Питання полягає в тому, чи можна було уникнути цієї ситуації, якби банк вжив заходів раніше. Аналіз цього випадку дає можливість виявити прогалини у регулюванні та корпоративній відповідальності, які дозволяють подібним зв’язкам існувати. Фінансова підтримка, надана JPMorgan Chase, допомогла Епштейну підтримувати свій спосіб життя та продовжувати злочинну діяльність протягом тривалого періоду. Це стало серйозним ударом по довірі до фінансової системи та її здатності діяти етично. Справа Епштейна є нагадуванням про те, наскільки важливим є постійний моніторинг та контроль за діяльністю клієнтів, особливо тих, хто має сумнівну репутацію. Розслідування щодо JPMorgan Chase та інших установ, які мали справи з Епштейном, триває, і його результати можуть мати значні наслідки для всього банківського сектору. Важливо, щоб такі випадки не повторювалися, а фінансові установи діяли з максимальною відповідальністю.