Наближаються загальні вибори у вівторок, але черги за пальним, а не за виборчими дільницями, хвилюють багатьох малавійців.

Тривалі дефіцити бензину, разом із регулярними відключеннями електроенергії, зростанням вартості життя, голодом, бідністю, нерівністю та безробіттям серед молоді, додають відчутного розчарування тут.

Кандидати на президентські, парламентські вибори та вибори до місцевих рад змагаються за голоси на тлі цинізму щодо того, що насправді може змінитися.

На знак того, що грошей обмаль, передвиборча агітація була дещо приглушеною порівняно з минулим. Це незважаючи на те, що президентські перегони розглядаються як матч-реванш між чинним президентом Лазарусом Чакверерою та людиною, яку він переміг у 2020 році, тодішнім президентом Пітером Мутарікою.

Є ще 15 інших кандидатів.

Але звичайний барвистий виборчий карнавал відсутній. Безкоштовні футболки, які зазвичай роздавали щедро для розпалювання ентузіазму, тепер обмежені.

На головних дорогах країни стало менше величезних передвиборчих білбордів.

У довгих чергах за пальним терпіння вичерпується, що іноді призводило до бійок.

Відчуваючи, що проблема нестачі пального стає виборчим питанням, Чаквера намагався вирішити її прямо.

У телевізійному зверненні за вісім днів до відкриття виборчих дільниць він визнав розчарування та вибачився. Президент потім направив свій вогонь на нібито корумпованих чиновників, яких він звинуватив у навмисному саботажі ринку нафти.

Як і пальне, нові робочі місця також важко знайти.

Щоб заробити на життя, молоді чоловіки продають бензин та дизельне паливо, використовуючи маленькі пластикові контейнери, за п’ятикратною офіційною ціною.

У південному місті Мангочі вони відмовилися давати інтерв’ю, окрім того, щоб сказати, йдучи геть, що експлуатація відчайдушних водіїв – єдиний спосіб вижити.

Зі зростанням цін на продовольство більш ніж на 30% за останній рік, і заробітною платою, що не встигає, речі стають важче купувати.

Високий рівень інфляції частково пояснюється браком іноземної валюти, що змусило деяких імпортерів купувати долари США на дорожчому чорному ринку. Потім ці витрати були перекладені на споживача.

Вплив економічних проблем на молодь може бути особливо значним на цих виборах, оскільки близько половини зареєстрованих виборців – молодші 35 років.

І все ж, двоє головних кандидатів у президенти значно старші. Чаквері – 70, а Мутаріці – 85.

“Коли молодь буде голосувати наступного тижня, їм слід подумати про кризу бідності. Майбутній президент повинен виправити рівень зайнятості, тому що багато молодих людей безробітні”, – сказала 33-річна Моніка Чіноко, яка працює в столиці Лілонгве.

Багато молодших виборців повідомили, що ці постійні проблеми приглушили їхній ентузіазм щодо виборів.

“Дивлячись на кандидатів – це справді складний вибір, тому що надія втрачена. Ми голосували і голосували, але нічого не покращилося”, – сказала Ешлі Фірі, 35 років. “Але я сподіваюся, що цього разу новий лідер радикально трансформує Малаві”.

Виборчий кортеж Мутаріки зробив кілька зупинок у селах уздовж шосе Бакілі Мулузі.

В одному місці прихильник тримав плакат “назад до державної резиденції” і сказав, що життя було кращим, коли колишній президент був при владі.

На мітингу Мутаріки в Мачінзі літня жінка в яскравому головному уборі та саронгу тримала величезне відро і кричала “добриво”.

Вона підкреслювала ключове питання для 80% населення, яке проживає в сільській місцевості. Багато з цих людей живуть за рахунок того, що вирощують на своїх невеликих ділянках, і заробляють гроші на тому, що залишається.

Чаквера обіцяв зменшити вартість цього життєво важливого сільськогосподарського ресурсу – але ціна пішла в протилежному напрямку. Зараз вона в шість разів вища, ніж у 2019 році.

Президент “звинуватив деякі опозиційні партії у співпраці з приватними торговцями у спотворенні цін на добрива”, – повідомила його прес-служба. Він пообіцяв дрібним фермерам, що ціна повернеться до норми в рамках цільової програми, яка має розпочатися наступного місяця.

Чаквера мав важкі п’ять років на чолі держави, але залишається оптимістом.

Він каже, що інвестує в майбутнє країни, і як основну політику обіцяв, що держава внесе 500 000 малавійських квача ($290; £210) на індивідуальні рахунки кожної дитини, народженої після загальних виборів. Вони зможуть отримати доступ до цих коштів після досягнення 18 років.

Інша колишня президентка, Джойс Банда – єдина жінка-глава держави в країні – також балотується знову. Вона пообіцяла боротися з корупцією, трансформувати економіку та покращити сільську інфраструктуру.

Інші кандидати в президенти, зокрема Атупеле Мулузі, Далітсо Кабамбе та нинішній віце-президент Майкл Усі, всі обіцяли радикальні зміни в одній з найбідніших країн світу.

Не бракує вибору в бюлетені, але малавійці сподіватимуться, що хто б не став переможцем – після голосування у вівторок або можливого другого туру – зможе забезпечити більше їжі на столах і більше пального в баках.