Суд на півдні Франції збільшив на рік термін ув’язнення для єдиного чоловіка, який оскаржив своє засудження за зґвалтування Жисель Пелікот. Ця справа підкреслює жахливі наслідки сексуального насильства та тривалу боротьбу жертв за справедливість. Історія Жисель Пелікот, 72-річної пенсіонерки, вражає своєю жорстокістю: протягом десятиліття її чоловік Домінік Пелікот накачував її наркотиками до несвідомого стану, а потім змушував десятки чоловіків, яких він знаходив в інтернеті, ґвалтувати її. Ця справа стала одним із найгучніших прикладів сексуального рабства у Франції.

Хузаметтін Доган, 44 роки, стверджував, що він невинний, незважаючи на наявність відеозаписів, показаних у суді, де видно, як він проникає до нерухомої Жисель Пелікот. Однак апеляційний суд у Німі відхилив його аргументи та збільшив його початковий дев’ятирічний термін ув’язнення до 10 років. Минулого грудня його було засуджено за зґвалтування за обтяжливих обставин, під час якого було засуджено ще 50 чоловіків. Цей судовий процес висвітлив складність доведення злочину та необхідність рішучих дій з боку правосуддя.

Державний обвинувач Домінік Сіє просив суд призначити Догану 12-річний термін. Доган, який стверджував, що сам був жертвою, “заручником” Домініка Пелікота, заявив, що він не був готовий взяти на себе відповідальність за “масове знищення жінки”, що позбавило її людяності. Хоча Доган перебував під вартою до минулорічного суду, він не провів у в’язниці жодного дня з тих пір. Поліції вдалося вистежити чоловіків, які ґвалтували Жисель, завдяки відеозаписам, які Домінік Пелікот зробив під час зґвалтувань. З 51 чоловіка, яким було призначено терміни ув’язнення, 17 спочатку подали апеляції, але незабаром від них відмовилися. Хузаметтін Доган – одружений батько, народжений у Туреччині – був єдиним, хто вирішив довести свою апеляцію до суду. Цей випадок наголошує на важливості боротьби за права жертв та необхідності повного покарання винних у таких жахливих злочинах.

Подібно до багатьох інших чоловіків, засуджених минулого грудня, захист Догана ґрунтувався на тому, що він не міг бути винним у зґвалтуванні Жисель, оскільки не усвідомлював, що її чоловік накачував її наркотиками проти її волі. Процес у Німі фактично був повторним судом, але, на відміну від першого суду минулого грудня, цю справу розглядав присяжний склад, що складався з дев’яти членів громадськості та трьох професійних суддів. Докази з першого судового процесу були знову представлені, включаючи відео зґвалтувань, на яких непритомна Жисель видавала звуки хропіння і не реагувала, незважаючи на насильство, якому вона піддавалася. Проте, Доган знову заперечував будь-який намір зґвалтувати її, хоча й визнав, що вона була явно жертвою свого чоловіка. “Я вчинив сексуальний акт, я нікого не ґвалтував”, – сказав він. “Для мене зґвалтування означає примус, зв’язування, я не знаю… Я жертва”. Жисель Пелікот заявила суду цього тижня: “Я єдина жертва”, заперечуючи, що коли-небудь давала згоду.

У спробі перекласти провину на Домініка Пелікота, Доган також заявив, що, хоча в певний момент він мав “підозри”, що щось у ситуації було не зовсім так, Пелікот його заспокоїв. “Цей хлопець – маніпулятор”, – сказав він. Пелікот, який був присутній у суді як свідок, заперечив, що коли-небудь вдавав, що його дружина буде нестий. “Усіх чоловіків, яких я наймав у чатах, “попереджали, що вона буде під дією наркотиків”, – сказав Пелікот, додавши, що він прямо сказав Догану, що шукає “когось, хто б знущався з моєї сплячої дружини без її відома”.

Рішення Жисель Пелікот зробити початкове судове засідання відкритим для громадськості та ЗМІ привернуло світову увагу до її історії – але як тільки були оголошені вироки, вона знову відійшла до приватного життя. Цього тижня її вперше побачили на публіці з того часу. Коли вона давала свідчення в середу, вона згадала про незрозумілі неврологічні симптоми та втрату пам’яті, які вона відчувала протягом місяців, не усвідомлюючи, що це побічні ефекти наркотиків, якими її накачував Пелікот. Вона знову наголосила, що не мала жодного уявлення про те, що робив з нею її чоловік. “Перший раз, коли я побачила обличчя [Догана], було, коли я побачила відео, де він ґвалтує мене”, – заявила вона. “Вони назавжди врізалися в мою пам’ять”. “Вперше цей чоловік так і не визнав, що він мене зґвалтував. Але я думала, що за рік він набув деякого самоаналізу”, – сказала вона. Звертаючись до Догана, вона додала: “Ти не розумієш, що це було зґвалтування. Коли ти визнаєш, що це злочин? Мені соромно за тебе”.

Вона також розповіла про спустошення, яке охопило її сім’ю з моменту суду. Її дочка, Кароліна Даріан, стверджує, що її також накачували наркотиками та знущався її батько після того, як на комп’ютері Пелікота були знайдені фотографії, на яких вона була непритомна. З тих пір пані Даріан розповідала про те, що відчувала себе непідтриманою матір’ю. Повідомляється, що вони більше не спілкуються, і пані Даріан цього тижня не було в суді з Жисель. “Моя сім’я намагається відновитися, як тільки може”, – сказала Жисель. “Я сподіваюся, [Кароліна] знайде відповіді, які шукає. Я сподіваюся, що одного дня ми зможемо знайти одне одного знову”. Вона також попросила більше не називати її іконою. “Я звичайна жінка, яка наважилася відкрити свій судовий процес”, – сказала вона. “Я стала іконою проти своєї волі”. Як і під час початкового судового процесу, Жисель завершила свою заяву думкою про інших жертв зґвалтування – більшість з яких не мали такого багатого доказу, щоб притягнути своїх кривдників до суду. “Я хочу сказати їм, щоб вони ніколи не соромилися того, що нам заподіяли, тому що це не їхня вина”, – сказала вона.