Прем’єр-міністр Індії доклав значних зусиль для побудови тісніших зв’язків, використовуючи свої добрі стосунки з президентом США. Однак критики стверджують, що він мало що отримує натомість. Ці дипломатичні зусилля спрямовані на зміцнення стратегічного партнерства між двома найбільшими демократіями світу. Незважаючи на особисту хімію між лідерами, експерти з міжнародних відносин висловлюють занепокоєння щодо реальної вигоди для Індії. Вони вказують на те, що ключові торговельні угоди та питання безпеки залишаються невирішеними, незважаючи на часті зустрічі та заяви про співпрацю. Деякі аналітики вважають, що Індія може втрачати стратегічну перевагу, надмірно покладаючись на особисті стосунки, а не на чіткі, взаємовигідні домовленості. Особливу увагу приділяють питанням доступу до ринків та обміну технологіями, де, на думку критиків, прогрес є мінімальним. Прем’єр-міністр наполягає на тому, що ці відносини є довгостроковими і вигоди будуть очевидні з часом. Він підкреслює спільні цінності та демократичні принципи як міцний фундамент для співпраці. Однак, громадська думка в Індії розділена: одні підтримують активну зовнішню політику, інші ж вимагають більш відчутних результатів для національних інтересів. Подальший розвиток відносин залежатиме від здатності обох сторін подолати існуючі перешкоди та досягти конкретних домовленостей у ключових сферах. Позитивним моментом є те, що діалог триває, і це створює основу для майбутніх успіхів.