Військове керівництво Нігеру оголосило про свій намір націоналізувати більшість акцій місцевої уранової компанії Somaïr, що належить французькій групі Orano. Це рішення стало черговим етапом у ескалації напруженості між двома країнами, яке має глибокі історичні корені та значні геополітичні наслідки. Група Orano, що спеціалізується на ядерному паливі, звинувачується Нігером у низці “безвідповідальних дій”, що стало однією з причин такого радикального кроку.

Після захоплення влади у 2023 році, військова хунта Нігеру неодноразово заявляла про своє прагнення до більшого контролю над мінеральними ресурсами країни. Це включає не лише уран, а й інші цінні копалини, які роками експлуатувалися іноземними компаніями. Ця стратегія є частиною ширшого курсу на віддалення від Франції, колишньої колоніальної держави, та посилення зв’язків з іншими геополітичними гравцями, зокрема з Росією. Націоналізація урану Нігер є ключовим кроком у цій зміні зовнішньополітичної орієнтації.

Нігер є сьомим у світі виробником урану і володіє одними з найякісніших уранових руд на африканському континенті. Його стратегічне значення для світового ринку ядерного палива важко переоцінити. Видобуток урану Африка має велике значення, і Нігер займає особливе місце у цій галузі. Заява хунти про те, що “ця націоналізація дозволить забезпечити більш здорове та стійке управління компанією і, як наслідок, оптимальне використання багатств від видобувних ресурсів нігерійцями”, підкреслює їхнє бачення майбутнього економічного розвитку країни.

Компанія Orano, яка працює в Нігері десятиліттями, наразі не прокоментувала ситуацію. Вона володіє 63% акцій Somaïr, але ще минулого року військова влада Нігеру фактично взяла на себе оперативний контроль над фірмою. Цей крок не є повністю несподіваним, враховуючи зростаюче напруження у відносинах Нігер Франція. Компанія Orano, яка є державною власністю Франції, вже розпочала судовий розгляд проти Нігеру щодо його дій, що може призвести до тривалих міжнародних спорів.

Нігер здобув незалежність від Франції у 1960 році, проте колишня колоніальна держава змогла забезпечити собі ексклюзивний доступ до поставок урану з Нігеру через низку угод. Аналітики стверджують, що це розглядалося багатьма в Нігері як символ тривалого домінування Франції над економікою та політикою країни. Ці угоди, хоча і були юридично оформлені, часто викликали невдоволення серед нігерійської громадськості, яка прагнула повного суверенітету над своїми мінеральними ресурсами.

Втім, експерти також зазначають, що будь-яка невизначеність щодо майбутнього гірничодобувного сектору може загрожувати сотням робочих місць, а також доходам від експорту. Економіка Нігеру значною мірою залежить від видобутку корисних копалин, і різкі зміни можуть мати негативні соціально-економічні наслідки. Ця Нігер уранова компанія є одним з найбільших роботодавців у регіоні, і стабільність її роботи критично важлива для місцевого населення. Переорієнтація на нових партнерів та повна націоналізація мінеральних ресурсів Нігеру вимагатиме ретельного планування та виконання, щоб уникнути колапсу галузі. Таким чином, рішення про націоналізацію є палицею з двома кінцями: з одного боку, це посилює суверенітет, з іншого – несе ризики для стабільності та добробуту населення, а також впливає на геополітику Африки в цілому.