Для жителів Гази 60-денне перемир’я, що зараз обговорюється між Ізраїлем та ХАМАС, стало б рятівним колом. Це надало б можливість доставити значні обсяги вкрай необхідної їжі, води та медикаментів після суворих, а часом і повних, обмежень Ізраїлю на постачання допомоги.

Однак, для міністра оборони Ізраїлю Ісраеля Каца двомісячна пауза у військових операціях створює можливість для побудови того, що він назвав «гуманітарним містом» на руїнах південного міста Рафах. Це гуманітарне місто має розмістити майже всіх жителів Гази, за винятком членів збройних угруповань. Згідно з цим планом, палестинці проходили б перевірку безпеки, перш ніж їм дозволили б в’їзд, і їм не дозволялося б залишати територію. Ця ідея створення закритого поселення викликає серйозні занепокоєння.

Критики, як на внутрішній, так і на міжнародній арені, засудили цю пропозицію. Правозахисні організації, науковці та юристи називають її планом створення «концентраційного табору». Наразі незрозуміло, наскільки це є конкретним планом уряду прем’єр-міністра Беньяміна Нетаньягу, чи це лише тактика переговорів, спрямована на посилення тиску на ХАМАС у переговорах щодо припинення вогню та звільнення заручників. У помітній відсутності будь-якого ізраїльського плану для Гази після закінчення війни, ця ідея заповнює стратегічний вакуум.

Кац поінформував групу ізраїльських журналістів, що новий табір спочатку розмістить близько 600 000 палестинців, а згодом і все населення – 2,1 мільйона осіб. Його план передбачає, що Армія оборони Ізраїлю (ЦАХАЛ) забезпечуватиме безпеку об’єкта здалеку, тоді як міжнародні організації управлятимуть територією. За його словами, на цій території буде створено чотири пункти розподілу допомоги. Ця ініціатива щодо гуманітарного міста має на меті створити контрольоване середовище для цивільного населення, але викликає серйозні дебати щодо гуманності та законності.

Кац також підтвердив своє бажання заохочувати палестинців до «добровільної еміграції» з Гази до інших країн. Однак ця ідея не отримала широкої підтримки серед інших високопоставлених діячів Ізраїлю. За повідомленнями, ця пропозиція навіть спричинила сутичку між прем’єр-міністром та головою ЦАХАЛ. Ізраїльські джерела зазначають, що офіс начальника Генерального штабу, генерал-лейтенанта Еяля Заміра, чітко дав зрозуміти, що армія не зобов’язана примусово переміщувати цивільних осіб, як цього вимагав би план. Затверджується, що генерал Замір і Нетаньягу мали напружений обмін думками під час нещодавнього засідання військового кабінету. За оцінками політичних оглядачів, генерал Замір перебував у сильній позиції для опору, оскільки уряд «практично благав його зайняти цю посаду» шість місяців тому, а Нетаньягу рішуче підтримав його призначення.

Не тільки вище військове керівництво виступає проти цієї ідеї. Серед рядових також панує занепокоєння. «Будь-яка передача цивільного населення є формою воєнного злочину, це форма етнічної чистки, яка також є формою геноциду», — заявив ізраїльський резервіст Йотам Вілк, який відмовляється служити в армії після 270 днів активних бойових дій у Газі. Він описує себе як патріота і стверджує, що Ізраїль повинен захищатися, але нинішня війна не має ані стратегії, ані кінця. Вілк також є членом групи «Солдати за заручників», яка закликає до припинення війни задля звільнення 50 ізраїльтян, які досі утримуються ХАМАСом у Газі, до 20 з яких, як вважається, живі. Тим часом 16 ізраїльських експертів з міжнародного права видали спільний лист, засуджуючи план, який, за їхніми словами, становив би воєнний злочин. У листі містився заклик до «всіх відповідних сторін публічно відмовитися від плану, засудити його та утриматися від його виконання». Це додає значного тиску на уряд щодо перегляду ініціативи гуманітарне місто.

Цей план, що передбачає створення гуманітарного міста, очікувано викликав занепокоєння серед палестинців у Газі. «Ми повністю відкидаємо цю пропозицію, і ми відкидаємо переміщення будь-якого палестинця з його землі, — заявила Сабрін, яка була змушена залишити Хан-Юніс. — Ми стійкі і залишимося тут до останнього подиху». Ахмад Аль-Мгаяар з Рафаху додав: «Свобода — понад усе. Це наша земля, ми повинні мати свободу пересуватися, куди хочемо. Чому на нас так тиснуть?».

Незрозуміло, наскільки широку підтримку має план Каца серед широкої громадськості, але нещодавні опитування показали, що більшість євреїв в Ізраїлі виступають за вигнання палестинців з Гази. Одне опитування, опубліковане у впливовому виданні, стверджувало, що до 82 відсотків ізраїльських євреїв підтримали такий крок. Проте, спостерігається дивна відсутність публічної підтримки цієї конкретної пропозиції серед крайніх правих, включаючи видатних міністрів коаліції Ітамара Бен-Гвіра та Бецалеля Смотрича. Обидва були прихильниками того, щоб палестинці покинули Газу, а єврейські поселенці повернулися. Деякі аналітики вважають, що міністри можуть ще зважувати, чи підтримувати пропозицію щодо масового табору. Можливо, вони чекають, щоб побачити, куди вітер дме, щоб зрозуміти, наскільки це серйозно. Як члени кабінету, вони мають більше доступу до внутрішніх обговорень і, можливо, вважають, що це лише політичний тиск на ХАМАС для участі в переговорах.

За межами Ізраїлю пропозиція щодо нового табору для всіх жителів Гази привернула широку критику. Зокрема, міністр однієї з європейських держав з питань Близького Сходу опублікував у соціальних мережах, що він «жахнувся» планом. «Палестинська територія не повинна зменшуватися, — написав він. — Цивільні особи повинні мати можливість повернутися до своїх громад. Нам потрібно рухатися до угоди про припинення вогню та відкрити шлях до міцного миру». Правозахисники та міжнародні експерти також висловили глибоке занепокоєння, вказуючи на те, що подібні ініціативи можуть бути інтерпретовані як порушення міжнародного права. Ця критика підкреслює чутливість та потенційні юридичні наслідки створення такого гуманітарного міста.

Окрім похмурих попереджень про те, що може статися, перспектива нового табору впливає на зусилля по припиненню війни в Газі. Палестинські джерела на переговорах про припинення вогню, що тривають у столиці Катару Досі, повідомили, що план стривожив делегацію ХАМАС і створив нову перешкоду для укладення угоди. Обговорення цього гуманітарного міста ускладнює досягнення консенсусу та поглиблює недовіру між сторонами конфлікту. Ситуація залишається напруженою, а подальші кроки щодо реалізації чи відхилення цього плану матимуть вирішальне значення для майбутнього регіону.

Додаткові матеріали: Джойс Лю та Джон Ленді