Пакистан зробив офіційну заяву про намір висунути колишнього президента США Дональда Трампа на Нобелівську премію миру. Це рішення обґрунтоване роллю, яку Ісламабад приписує Трампу в досягненні припинення вогню минулого місяця між Індією та Пакистаном. Уряд Пакистану публічно заявив, що він заслуговує на цю престижну нагороду “на знак визнання його рішучого дипломатичного втручання та ключового лідерства під час нещодавньої кризи між Індією та Пакистаном”. Ця ініціатива підкреслює глибоке переконання Пакистану в ефективності дипломатичних зусиль Трампа, які, на їхню думку, відіграли критичну роль у стабілізації регіональної напруженості. Припинення вогню, за яке Трампа номінують на Нобелівську премію миру, стало значним кроком у деескалації ситуації.

Індія заперечує, що США виступили посередником у припиненні бойових дій минулого місяця. Нью-Делі стверджує, що не бажає жодного дипломатичного втручання з боку третьої сторони. Цей контраст у поглядах підкреслює складність міжнародних відносин у регіоні та різне сприйняття подій сторонами конфлікту. Колишній президент неодноразово натякав, що він повинен отримати Нобелівську премію миру, і переможець цьогорічної нагороди буде оголошений у жовтні. Його давні амбіції щодо цієї нагороди додають контексту до поточної номінації, демонструючи його постійний інтерес до визнання своїх міжнародних миротворчих зусиль. Обговорення навколо Нобелівської премії миру завжди привертає значну увагу світової спільноти, особливо коли мова йде про такі впливові фігури як Трамп.

У травні колишній президент США зробив несподівану заяву про припинення вогню між Індією та Пакистаном після чотирьох днів боїв між двома ядерними державами. Ця заява була сприйнята по-різному, але Пакистанський уряд у своїй публікації пізніше заявив: “Президент Трамп продемонстрував велику стратегічну далекоглядність і видатну державну майстерність завдяки активній дипломатичній взаємодії як з Ісламабадом, так і з Нью-Делі, що деескалувало ситуацію, яка швидко погіршувалася.” Уряд Пакистану наголосив, що “це втручання є свідченням його ролі як справжнього миротворця.” На той момент не було негайної відповіді з Вашингтона чи Нью-Делі щодо цієї конкретної заяви. Проте, сам він неодноразово заявляв, що Індія та Пакистан припинили конфлікт після припинення вогню, яке було досягнуто за посередництва США. Він також стверджував, що використовував торговельні відносини як важіль, щоб змусити їх погодитися. Пакистан підтверджував заяви США щодо посередництва у припиненні вогню, тоді як Індія це постійно заперечувала. Ця розбіжність у версіях подій є ключовою для розуміння усієї ситуації навколо можливого присудження Нобелівської премії миру.

Минулого місяця колишній президент зазначав, що сказав Індії та Пакистану, що припинення вогню є необхідним для збереження їхніх торговельних відносин зі США. Він цитував свої слова: “Я сказав: ‘Давайте, ми збираємося багато торгувати з вами [Індією та Пакистаном]. Давайте це припинимо’.” Ця тактика, за його словами, виявилася ефективною. Номінація на Нобелівську премію миру була схвалена деякими пакистанськими політиками. Зокрема, один колишній голова Комітету оборони Сенату Пакистану заявив, що “Трамп хороший для Пакистану”, додавши, що “якщо це лестить самолюбству Трампа, то нехай буде так. Всі європейські лідери до нього дуже підлещуються.” Однак не всі погоджуються з такою оцінкою. Колишній посол Пакистану в США розкритикував цей крок як “невдалий”. Вона зазначила, що “це людина, яка підтримувала геноцидну війну Ізраїлю в Газі та назвала напад Ізраїлю на Іран ‘відмінним’.” Вона також додала, що це “компрометує нашу національну гідність”. Такі різнобічні погляди підкреслюють суперечливість його фігури та його міжнародної політики. Сам колишній очільник США раніше писав у соціальних мережах, що допоміг укласти переговори між багатьма націями, але попри це: “Ні, я не отримаю Нобелівську премію миру, незалежно від того, що я зроблю.” Трамп вступив на посаду, обіцяючи швидко закінчити війни, хоча мирні угоди в обоіх конфліктах поки що не були досягнуті за його участі. Він часто критикував Барака Обаму за отримання Нобелівської премії миру у 2009 році, пробувши менше восьми місяців на посаді президента США. У 2013 році Трамп закликав Норвезький Нобелівський комітет скасувати цю нагороду. Це свідчить про його давню фіксацію на цій премії та критичне ставлення до її минулих лауреатів.