Габріела Сібілс поставила собі за мету – допомогти перетворити Парагвай на Кремнієву долину Південної Америки. Коли вона росла в цій країні, розташованій між Бразилією та Аргентиною, вона каже, що нація «не була надто орієнтована на технології». Але для пані Сібілс, чиї батьки працювали в технологічному секторі, це було інакше. Вона здобула освіту в США, отримавши ступінь з обчислювальної техніки та нейронауки в Каліфорнійському університеті в Берклі. Після закінчення навчання вона провела вісім років, працюючи в Кремнієвій долині, біля Сан-Франциско, на різних посадах у стартапах. Однак, замість того, щоб залишитися в США назавжди, кілька років тому вона вирішила повернутися додому, до Парагваю. Зараз вона допомагає очолювати зусилля з розбудови великого та успішного технологічного сектору, який виведе країну з семи мільйонами жителів на світову арену, а також залучить деяких світових технологічних гігантів.

«Я на власні очі бачила, як технології впливають на життя, – каже пані Сібілс. – Після того, як я познайомилася з таким іншим світом [у Кремнієвій долині], мій обов’язок – повернути це мислення і поєднати його з талантом, який я бачу в Парагваї». Зараз вона є партнеркою глобальної технологічної та інвестиційної компанії Cibersons, штаб-квартира якої знаходиться в столиці Парагваю, Асунсьйоні. Хоча більшість країн хотіли б побудувати технологічний сектор світового класу, Парагвай має явну перевагу в одному аспекті – надлишок дешевої, екологічно чистої електроенергії. Це завдяки тому, що 100% його виробництва електроенергії надходить з гідроенергетики. Це зосереджено навколо гігантської дамби Ітайпу на річці Парана, яка є частиною кордону між Парагваєм і Бразилією. Ця величезна гідроелектростанція, найбільша у світі за межами Китаю, забезпечує 90% потреб Парагваю в електроенергії та 10% потреб Бразилії. Фактично, Парагвай має такий надлишок електроенергії, що ціни на електроенергію є найнижчими в Південній Америці. І це найбільший експортер чистої енергії у світі.

Уряд Парагваю сподівається, що надлишок дешевої, зеленої електроенергії країни привабить глобальні технологічні компанії, які все більше зосереджуються на величезних енергетичних потребах штучного інтелекту. «Якщо ви хочете встановити будь-які технологічні інвестиції, як-от центри обробки даних ШІ, майте на увазі, що гідроенергетика є одночасно відновлюваною та стабільною», – каже парагвайський підприємець у сфері розробки програмного забезпечення Себастьян Ортіс-Чаморро. «Порівняно з іншими відновлюваними джерелами енергії, такими як вітер або сонце, які мають свої злети та падіння, це набагато привабливіше для створення центрів обробки даних або будь-якої іншої електроінтенсивної діяльності, що вимагає стабільного джерела електроенергії». Він додає, що, окрім Ітайпу та іншої великої державної гідроелектростанції Парагваю, Ясирета, приватні компанії можуть легко будувати власні менші об’єкти.

Минулого року під час візиту до Каліфорнії президент Парагваю Сантьяго Пенья спілкувався з компаніями, такими як Google та OpenAI, щоб заохотити їх інвестувати в Парагвай. Поки що невідомо, чи відкриють такі галузеві гіганти великі операції в країні. Міністр технологій та зв’язку Густаво Вільяте тісно співпрацює з президентом у цих безперервних зусиллях. «У нас наймолодше населення. У нас багато відновлюваної зеленої енергії. У нас низькі податки та економічна стабільність», – з гордістю каже він. Мені показують плани нового цифрового парку поблизу головного аеропорту Асунсьйона. Наразі це зелені поля та деякі армійські казарми. Пан Вільяте розгортає плани, щоб показати озера, дитячий садок та інші будівлі, які, за його словами, будуть готові менш ніж за два роки. «Уряд інвестує близько 20 мільйонів доларів (15 мільйонів фунтів стерлінгів) у перший етап, але ідея полягає в тому, щоб приватні компанії інвестували решту», – каже він. Навіть незважаючи на те, що парк ще не готовий, пан Вільяте стверджує, що співпраця між державним, приватним та університетським секторами вже є ключовою для побудови екосистеми, яка привабить іноземних інвесторів. Уряд вважає, що молодь країни буде ключовим атракціоном і зможе забезпечити велику кількість робочої сили в сфері технологій. Середній вік у Парагваї – 27 років.

Проте більше молодих людей потребуватимуть навчання. Міністр технологій каже, що новий цифровий парк також стане домом для Університету технологій, спільного підприємства Тайваню та Парагваю. Тим часом існують інші ініціативи для навчання молоді в країні. «Ми докладаємо надзвичайних зусиль, щоб створити масу розробників програмного забезпечення, програмістів та всіх, хто потрібен для надання послуг програмного забезпечення», – каже Ванесса Каньєте, президент галузевої асоціації Парагвайської торгової палати програмної індустрії. Пані Каньєте також пристрасно виступає за заохочення більшої кількості жінок до вивчення комп’ютерної інженерії. У 2017 році вона заснувала Girls Code, неприбуткову асоціацію, яка має на меті подолати гендерну нерівність у сфері технологій. Вона організовує семінари з програмування та робототехніки для підлітків та молодих жінок, і на сьогодні понад 1000 осіб пройшли певне навчання. Пані Каньєте додає, що розробникам програмного забезпечення також надають уроки англійської мови протягом чотирьох років, щоб покращити їхню комунікацію з закордонними фірмами. Люди, яких я зустріла, сповнені позитиву щодо того, що Парагвай може запропонувати технологічному світу, але вони також прагматичні. Пані Сібілс каже, що для іноземних інвесторів ще існують «болі зростання», зокрема проблеми з бюрократією, яка може затягувати адаптацію місцевих контрактів до стандартизованих міжнародних. Але вона твердо переконана, що «якщо поставити інновації в центр і використати всі переваги, які має країна, я думаю, Парагвай може стати наддержавою».