---

Живим коридором слави, з прапорами та запаленими лампадками зустрічали свого земляка ЯРОСЛАВА ПОПОВИЧА жителі Міжгірщини. На дорогу, якою їхав востаннє вірний син України, вийшли сотні людей. Діти й дорослі стали навколішки, аби віддати останню шану нашому земляку, чия весна назавжди обірвана жорстокою війною.

Ярослав народився в родині медиків, закінчив інженерно-технічний факультет УжНУ, після чого жив і працював в обласному центрі. Обороняючи Україну від російського агресора, загинув на запорізькому напрямку.

Попрощалися з воїном і в Ужгороді, на площі Народній. Відтак чин похорону відбувся у Петро-Павлівському православному храмі, в його рідному Міжгір’ї, де він народився. Віддати шану Герою прийшли рідні, друзі, однокласники, керівництво громади, військові, небайдужі краяни. Поховали Ярослава на місцевому кладовищі з усіма військовими почестями.

Найщиріша Людина, прекрасний Друг, чудовий Син, дорогий Брат, вірний Побратим! Ти завжди був в рядах активістів – зараз у рядах небесного війська! – так пишуть про Ярослава його друзі.

В їх пам’яті він назавжди залишиться таким – добрим, щирим, життєрадісним, світлою і доброю людиною, справжнім патріотом своєї країни.

Схиляємо голови у жалобі за Героєм. Щирі співчуття батькам, брату та рідним загиблого Героя. Вічна пам’ять і шана мужньому воїну

---

---

« повернутися