Президент України Володимир Зеленський підписав закон, який, на думку критиків, послаблює незалежність антикорупційних органів країни, викликаючи протести та міжнародну критику.

Критики стверджують, що новий закон підриває повноваження Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), ставлячи їх під контроль Генерального прокурора.

У середу Зеленський заявив, що обидва органи будуть і надалі «працювати», але потребують очищення від «російського впливу».

Після ухвалення законопроекту сотні людей зібралися в Києві на найбільший антиурядовий протест від початку повномасштабного вторгнення Росії у лютому 2022 року.

Демонстрації також відбулися у Львові, Дніпрі та Одесі.

«Ми обрали Європу, а не автократію», – йшлося на плакаті одного з протестувальників. «Мій батько не вмирав за це», – сказав інший.

Генеральний прокурор, лояльний до Зеленського, Руслан Кравченко, тепер матиме можливість перепризначати антикорупційні розслідування потенційно більш поступливим слідчим і навіть закривати їх.

У своєму зверненні Зеленський розкритикував ефективність антикорупційної інфраструктури України, заявивши, що справи «лежали без руху».

«Немає раціонального пояснення, чому кримінальні провадження на мільярди «зависли» роками», – сказав він.

Він додав, що Генеральний прокурор забезпечить «невідворотність покарання» для тих, хто порушив закон.

Для критиків законодавства це суперечить більш ніж десятирічним зусиллям з розбудови демократії та боротьби з корупцією.

Саме ці прагнення призвели до повстання на Майдані та повалення проросійського президента Віктора Януковича у 2014 році, за яким послідувало російське вторгнення та загибель сотень тисяч людей.

Український уряд посилається на російський вплив як на причину обмеження повноважень НАБУ.

Напередодні ухвалення суперечливого закону Служба безпеки України та Офіс Генерального прокурора провели обшуки та затримання щодо підозрюваних у шпигунстві на користь Росії у НАБУ.

Цей крок викликав занепокоєння серед західних союзників України.

Незалежна антикорупційна система України була створена 10 років тому за їх наполяганням та під їх наглядом.

Це була ключова передумова для надання допомоги та зміцнення зв’язків, оскільки Україна декларувала продемократичний курс на тлі початкового вторгнення Росії у 2014 році.

«Європейський Союз стурбований останніми діями України щодо її антикорупційних інституцій», – заявив речник Європейської Комісії Гійом Мерсьє.

«ЄС надає значну фінансову допомогу Україні, яка залежить від прогресу у сфері прозорості, судової реформи та демократичного врядування».

Боротьба з корупцією також є ключовою вимогою для вступу України до ЄС.

Єврокомісар з питань розширення Марта Кос розкритикувала ухвалення законопроекту.

«Демонтаж ключових гарантій, що захищають незалежність НАБУ, є серйозним кроком назад», – написала Кос у соціальних мережах, зазначивши, що обидва органи «суттєві» для європейського шляху України.

Посли країн «Великої сімки» також заявили, що хотіли б обговорити тиск на НАБУ та САП з українським керівництвом.

Однак союзники України будуть надзвичайно неохоче відмовлятися від допомоги та співпраці в той час, коли її війська зазнають труднощів на передовій.