У Бориспільському державному історичному музеї нещодавно відбулася подія, що зігріла серця поціновувачів справжнього українського мистецтва: відкрилася виставка творчих робіт, присвячена неперевершеним українським вишиванкам. Це унікальне зібрання представило витвори майстрині Оксани Лисенко та її талановитих вихованців з гуртка вишивки. Кожна вишиванка, представлена на експозиції, є свідченням глибокої любові до національних традицій та кропіткої праці, що втілює вікові символи й орнаменти українського народу.

Ця виставка вишиванок стала знаковою подією для громади Борисполя, адже вона не лише демонструє мистецький рівень, але й сприяє збереженню та популяризації культурної спадщини. Відвідувачі мали змогу зануритися у світ яскравих кольорів та складних візерунків, кожен з яких розповідає власну історію. Майстриня Оксана Лисенко та її учні продемонстрували вражаючу майстерність, використовуючи різноманітні техніки ручної вишивки, що передаються з покоління в покоління. Такі заходи є живим підтвердженням невичерпного потенціалу української культури.

Відкриття експозиції відзначили високі гості, серед яких були міський голова Анатолій Федорчук, його заступники Людмила Ковальова та Людмила Пасенко, керуюча справами міської ради Людмила Передерей, а також депутати міської ради. Їхня присутність підкреслила важливість розвитку та підтримки народних традицій на місцевому рівні. Головний спеціаліст управління культури, сім’ї, молоді та спорту Наталія Бондаренко висловила подяку Оксані Миколаївні Лисенко, вручивши їй Подяку за значний внесок у мистецтво, невтомний творчий пошук, талант, глибинне відчуття національної своєрідності та розкриття творчих здібностей підростаючого покоління. Це визнання є свідченням важливості її праці для майбутніх поколінь, адже саме через такі гуртки зберігається й передається мистецтво української вишиванки.

Особливого колориту заходу додав виступ отця Ігоря, який розповів присутнім про покровительку вишивальниць – Святу Варвару. В українському народі великомученицю Варвару шанували здавна як захисницю рукодільниць. За традицією, цього дня не рекомендовано було прати, білити чи місити глину, але заохочувалося вишивати та сукати нитки, адже, за переказами, сама великомучениця дуже любила цю роботу. Ця розповідь підкреслила глибоке сакральне значення вишивки в українській культурі.

Атмосфера свята була наповнена теплом та щирістю. Майстриню Оксану Лисенко вітали рідні, друзі та численні учні, висловлюючи свою вдячність та захоплення її талантом. Завершенням урочистостей став яскравий виступ колежанок пані Оксани з ансамблю «Травневі роси», які потішили всіх присутніх проникливими українськими піснями. Ця подія стала справжнім святом національного духу та вкотре довела, наскільки цінними є наші народні традиції та мистецтво ручної вишивки.