Шановна громадо!

Наша боротьба за волю і незалежність триває…

І щоденно у книзі вічної пам’яті викарбовуються нові імена Героїв, які ціною власного життя захищали Батьківщину та кожного з нас від російських окупантів. Відтепер вони захищатимуть нас із неба…

З невимовним болем і сумом повідомляємо, що до рідного дому на щиті повернувся ще один наш Герой, захисник, справжній патріот – 45-річний випускник Бориспільського ліцею «Перспектива» імені Володимира Мономаха та ДПТНЗ “Бориспільський професійний ліцей”, солдат, стрілець стрілецького відділення Олександр ТРИБЕЛЬ з Борисполя.

Церемонія прощання з Героєм відбудеться 05 грудня 2023 року об 11:00 на Книшовому меморіальному парковому комплексі.
А опісля –  поховання на Рогозівському кладовищі (м. Бориспіль)

Громадо! Всі разом гідно проведімо в останню путь воїна, який до останнього подиху віддано служив Батьківщині, захищаючи кожного з нас!

Олександр Трибель народився та виріс у Борисполі. Після закінчення Бориспільського ліцею «Перспектива» імені Володимира Мономаха, вирішив продовжити навчання у ДПТНЗ “Бориспільський професійний ліцей”, аби опанувати професію зварювальника. Цей фах було обрано не випадково, адже робота з залізом та кресленнями захоплювала вже давно та впродовж всього життя залишалась однією з найулюбленіших справ. Постійно вдосконалював свої знання та навички, багато читав, вивчав різні креслення.

Добрий, активний, милосердний, комунікабельний Олександр мав дуже багато друзів, яким був готовий прийти на допомогу у будь-яку хвилину дня та ночі. Був справжнім господарем вдома та помічником іншим – сусідам, рідним, знайомим, колегам. «Він останнє віддасть іншим…», – згадують рідні.

Завжди дотримувався свого слова. А ще був хорошим сім’янином, справжнім чоловіком, надійною підтримкою і опорою для своїх найрідніших – мами, дружини та донечки.
Тому коли у лютому 2022 року росія розпочала повномасштабне вторгнення на територію вільної, мирної, незалежної України, Олександр Трибель без вагань добровільно прийшов до військкомату. І вже у березні 2022 року вступив до лав Збройних Сил України і до останнього подиху був вірним військовій присязі та Українському народу.
«Хто, як не я? Я пішов, щоб ви всі спокійно жили!», – пояснив своє рішення родині. Як турботливий син, чоловік, батько, Олександр намагався знайти можливість вийти на зв’язок – зателефонувати чи хоча б написати коротке повідомлення.

5 контузій, 2 гарячих поранення. Та навіть і це не зупинило – після лікування у військових госпіталях та реабілітації Олександр щоразу повертався на передову до своїх побратимів допомагати виганяти окупантів з рідної землі. Він не міг їх залишити, адже знав, що вони чекають його допомоги та підтримки.
Побратими згадують, що з Олександром завжди було надійно йти «на 0», адже ні на хвилину в ньому не сумнівалися та знали, що він не підведе та можуть розраховувати на його допомогу у бою. Як справжній чоловік та гідний військовий, Олександр не покинув у біді пораненого побратима та майже 5 кілометрів проніс його на собі. Аби врятувати життя того, хто пліч-о-пліч стояв у страшному бою проти окупантів.
Життя відважного захисника обірвалося 27 листопада 2023 року на Донеччині …

У скорботі схиляємо голови, поділяючи біль непоправної втрати разом із рідними та вшановуючи світлу пам’ять гідного сина України…
Нехай душа загиблого знайде вічний спокій, а Господь прийме, де праведні спочивають!
Наші щирі співчуття родині, рідним, близьким у цю важку хвилину!