П’єса трагічна і смішна, поетична і безсарказна. За майже 2 години перегляду, глядач знаходиться на «мінному полі», де «сміх і гріх» сплітаються воєдино. Так і життя головних героїнь більше схоже на безперервний бій на барикадах за чоловіка. Але в кінці відбувається примирення і порозуміння.

Актори Муніципального театру, четвертокурсники Київського національного університету культури та мистецтв весь час тримали увагу глядача викликаючи емоції – від радості до сліз.

Режисер-постановник, викладач університету Анна Самініна за кулісами розповіла: «До 10 разу вистава або помирає, або виживає і тільки тоді набирає свою вагу. «Валентинів день» у такому складі повноцінно існує, хоча з кожним разом удосконалюється. Одна жінка, філолог, після вистави, зауважила про цікаву інтерпретацію реплік і тем загалом, мовляв «зчитувався не лише зовнішній ряд подій, а й прихований зміст автора».

Інф. «ТС»