Підвищення мінімальної зарплати до 3200 грн з 1 січня 2017 року – ключовий крок у реформі оплати праці. Ця ініціатива спрямована на покращення соціального захисту працюючих українців, але навколо неї виникає багато міфів. Розглянемо основні з них, щоб розвіяти сумніви.

Міф 1. Підвищення МЗП є передчасним
Підвищення мінімальної зарплати є обґрунтованим економічною ситуацією. У січні 2014 року мінімальна зарплата складала 88,5% від фактичного прожиткового мінімуму, а в грудні 2016 року – лише 48,7%. Індекс споживчих цін за три роки зріс утричі, тоді як мінімальна зарплата збільшилася лише на 30%. Експерти підрахували, що для відновлення купівельної спроможності громадян до рівня грудня 2013 року, мінімальна зарплата має бути 2442 гривні. Також враховується співвідношення мінімальної та середньої зарплат. У січні 2014 року це співвідношення було 38,7%, а у травні 2016 року – 29,1%. Міжнародна організація праці рекомендує співвідношення не менше 50%, а в країнах ЄС – 60%. Це призвело до низького рівня оплати праці в Україні. Підвищення МЗП має наблизити Україну до європейських стандартів та відновити купівельну спроможність.

Міф 2. Підвищення МЗП призведе до «зрівнялівки» в оплаті праці
Разом із підвищенням мінімальної зарплати планується збільшити посадовий оклад працівника першого тарифного розряду до 1600 гривень, що відповідає розміру прожиткового мінімуму. Отже, посадовий оклад працівника першого розряду з 1 січня 2016 року зросте на 44%. Відповідно зростуть оклади бюджетників, в середньому на 50%. На це у Держбюджеті передбачено 40 мільярдів гривень. Наприклад, середня зарплата лікаря-терапевта вищої категорії складатиме 4940 гривень. Оклади вчителів також зростуть. Вчитель вищої категорії отримуватиме майже 5266 гривень, а вчитель без категорії — 3960 гривень. За даними Держстату, у вересні 2016 року 38,3% працівників (2,9 млн) отримували до 3000 гривень, а 8,4% (628 тис.) – від 3000,01 до 3500 гривень. Серед освітян 45,1% (603 тис.) мали зарплату до 3000 гривень, а 10,2% (136 тис.) – від 3000,01 до 3500 гривень. У сфері охорони здоров’я 55,1% (451 тис.) мали зарплату до 3000 гривень, 11,9% (97 тис.) – від 3000,01 до 3500 гривень. Підвищення зарплат має позитивний вплив на соціальний добробут.

Міф 3. Підвищення МЗП призведе до розкручування інфляції
За розрахунками НБУ, підвищення МЗП до 3200 грн не виведе інфляцію за межі запланованих 8% (плюс-мінус 2%). Середня номінальна зарплата в 2017 році зросте приблизно на 23%, особливо для низькооплачуваних працівників. Доходи населення зростатимуть швидше за ціни, що збільшить споживання товарів, переважно вітчизняного виробництва. Ефект на платіжний баланс та валютний ринок буде мінімальним.

Міф 4: Підвищення МЗП звузить коло отримувачів субсидії на оплату комунальних послуг
Підвищення мінімальної заробітної плати з 1 січня 2017 року до 3200 гривень не вплине на розмір субсидії, призначеної в опалювальному сезоні 2016-2017 років, оскільки враховуються доходи за 2015 рік. Корекція розміру субсидій буде проводитися вже в наступному опалювальному сезоні.

Міф 5: Після підвищення МЗП збільшиться податкове навантаження «спрощенців»
Уряд скасував прив’язку ставки єдиного податку для «спрощенців» 1 і 2 груп до мінімальної зарплати. У наступному році розмір ставки єдиного податку для платників єдиного податку 1 групи (з річним доходом до 300 тис грн.) буде розраховуватись, виходячи з розміру прожиткового мінімуму, тобто з 1600 грн.