З невимовним болем і сумом повідомляємо, що до рідного дому на щиті повернувся ще один наш Герой, захисник, справжній патріот – 38-річний молодший лейтенант, командир механізованого взводу Андрій ЛАКИЗЮК з Борисполя.

Церемонія прощання з Героєм відбудеться 8 грудня 2023 року об 11:00 на Книшовому меморіальному парковому комплексі.
А опісля –  поховання на Рогозівському кладовищі (м. Бориспіль)

Громадо! Всі разом гідно проведімо в останню путь воїна, який до останнього подиху віддано служив Батьківщині, захищаючи кожного з нас!

Андрій Лакизюк народився та виріс на Житомирщині. Після закінчення місцевої школи вступив до Державної академії податкової служби України, де опанував не лише цивільне «Фінасове право», але й здобув спеціальність військового юриста на кафедрі військової підготовки.

Більше 10 років тому разом з дружиною переїхали до Борисполя, де Андрій влаштувався працювати у ДП МА «Бориспіль». Тут народилися їхні діти, будувалися плани на майбутнє,  нові друзі, знайомі, теплі спогади про щасливі роки. Але все нещадно обірвала війна і тепер вже рідний Бориспіль стане місцем останнього спочинку для нашого Героя.

У мирному житті Андрій активно займався спортом, особливо легкою атлетикою. А ще був неймовірно ерудований: дуже багато читав, вивчав історію України, мав надзвичайну пам’ять.
Добрий, цілеспрямований, відкритий, прямолінійний наш Герой завжди мав власну думку, але і прислухався до інших. Побратими згадують про свого командира лише найкраще: безстрашний, організований, завжди дотримувався свого слова, ніколи не ховався за спинами, а навпаки йшов попереду.

Чуєте, люди, він не боявся! І у липні 2023 року приєднався до лав Збройних Сил України. Після навчання та бойового злагодження вирушив на передову, де разом з побратимами виганяв з рідної землі проклятих російських окупантів і до останнього подиху віддано служив Батьківщині, захищаючи кожного з нас.

Життя відважного захисника обірвалося 1 грудня 2023 року під час виконання бойового завдання у Запорізькій області.
Україна втратила свого Героя, а родина – люблячого сина, брата, чоловіка та турботливого татка…

У скорботі схиляємо голови, поділяючи біль непоправної втрати разом із рідними та вшановуючи світлу пам’ять гідного сина України…
Наші щирі співчуття родині, рідним, близьким у цю важку хвилину!

Не забувай… Коли лягаєш спати,
Коли зима постукає в вікно ,
Коли кругом загорне сніг лапатий
Всю землю у біленьке полотно.
Не забувай… Молися… Тихо дякуй…
Бо там під снігом у далекім бліндажі
Тримають спокій молоді солдати
Своїм життям… щоразу на межі…
Не забувай… (с) А.Войтенко