Українські удари по російській енергетичній інфраструктурі завдали серйозного удару по важливому експортному товару РФ саме тоді, коли західні санкції мали б посилюватися. Однак ці атаки не повинні бути надто успішними, щоб не викликати невдоволення президента США Дональда Трампа. Про це написав колумніст Reuters Рон Буссо.

Через удари по російським НПЗ, у РФ ввели часткову заборону на експорт дизельного палива до кінця року та продовжили чинну заборону на експорт бензину. Це призвело до різкого зростання світових цін на дизпаливо. Така сильна реакція ринку частково пов’язана з тим, що світові запаси дизельного палива вже досить обмежені. Кремль може ще більше посилити обмеження, адже отримання багатомільярдних прибутків від експорту дизпалива, що сягали 5,3 мільярда доларів за місяць, було важливим для російської економіки.

Автор зазначає, що санкції Європи та Сполучених Штатів були розроблені так, щоб обмежити доходи Москви від експорту енергоносіїв, уникаючи при цьому глобального цінового шоку. Саме тому, вважає він, хоча західні держави погодилися значною мірою заборонити імпорт російської нафти, вони не намагалися повністю обмежити потік російської сирої нафти. Натомість запровадили обмеження цін на російську сиру та перероблену нафту. Ця стратегія запобігла глобальному шоку поставок, але фінансовий вплив на Москву також був обмеженим. Це пов’язано зі значним розширенням “тіньового флоту” – танкерів, які торговельні партнери Москви використовують для обходу західних обмежень. За даними CREA, 64% експорту російської сирої нафти у серпні було відвантажено танкерами тіньового флоту, що на 11% більше, ніж попереднього місяця.

Видання також пише, що лазівка в пакеті санкцій ЄС дозволила Індії та Туреччині імпортувати недорогі російські енергоносії, а потім продавати їх Європі у вигляді продуктів переробки. У липні ЄС обвалив ціну на експортну нафту з Москви до 47,60 доларів за барель з початкових 60 доларів. Експорт російського дизельного палива залишився на рівні 100 доларів. Але ці заходи не спонукали Росію відповісти частковою забороною на експорт дизельного палива: вона зробила це лише після того, як українські дрони почали атакувати її нафтопереробні заводи, що свідчить про те, що саме поєднання економічних та військових атак на її енергетичну промисловість зачіпає Кремль за живе.

Водночас очевидна ефективність цієї стратегії може зрештою стати проблемою для західних економік. Це тому, що вона може порушити делікатний баланс між покаранням Москви та уникненням різкого зростання цін на енергоносії. Як пише Reuters, саме це особливо стосується Трампа, оскільки він зробив зниження внутрішніх цін на енергоносії ключовою передвиборчою обіцянкою.

Це може допомогти пояснити двозначність Трампа щодо Москви. З одного боку, він погодився на атаки на енергетичну інфраструктуру Росії. Але він також, схоже, не бажає посилювати санкції проти російської нафтової промисловості, незважаючи на численні погрози. Натомість він каже, що першим кроком має бути повне припинення Європою закупівель російської нафти та газу. Ця вагання, безумовно, може бути пов’язане з побоюваннями щодо зростання цін на газ та інфляційного тиску, пише автор статті Рон Буссо. Він робить висновок, що стратегія України, спрямована на енергетичну інфраструктуру, може успішно підірвати фінанси Кремля. Але через це ж Україна може втратити залишки підтримки Трампа, якщо Росія почне впроваджувати заходи у відповідь і вони призведуть до стійкого зростання цін на нафту.

Удари по НПЗ – останні новини

Нагадаємо, що в останні тижні Україна запускає хвилі безпілотників на російські нафтопереробні заводи, трубопроводи та експортні термінали. Це сильно вдарило по розгалуженій нафтогазовій промисловості Росії, яка становить чверть ВВП країни. Сьогодні, 26 вересня, від Генштабу стало відомо про пожежу на Афіпському нафтопереробному заводі після нічної атаки України. НПЗ знаходиться у Краснодарському краї та в основному виробляє бензини, дизель та авіагас. Річний об’єм переробки складає близько 6,25 млн тонн/рік. 24 вересня, повідомили в Генштабі, ЗСУ завдали удару по території нафтопереробного підприємства “Газпром Нефтехім-Салават” у Башкортостані. Це підприємство переробляло до 10 млн тонн нафти на рік та є ключовим виробником рідкого ракетного пального в Росії.

Вас також можуть зацікавити новини: