На папері, у коментарях Дональда Трампа було багато чого, що могло б роздратувати Кремль. По-перше, його опис Росії як «паперового тигра», який «безцільно воював» в Україні. Москві це не сподобається. Я пам’ятаю, як президент Барак Обама назвав Росію «регіональною державою», а не глобальною: це було сприйнято тут як велика образа. Пропозиція президента Трампа щодо того, що Україна може повернути всю територію, захоплену Росією, також мала б викликати здивування в Москві. І російські брови мали б підскочити ще вище після відповіді Трампа на запитання журналіста. «Чи повинні країни НАТО збивати російські літаки, якщо вони ввійдуть у їхній повітряний простір?» — запитав репортер. «Так, я думаю», — відповів Трамп.

Однак перша реакція Кремля на все це була досить стриманою. Речник Володимира Путіна Дмитро Пєсков м’яко відкинув образу «паперового тигра». «Росія жодним чином не тигр», — сказав пан Пєсков російській радіостанції. «Вона більше асоціюється з ведмедем. І паперових ведмедів не існує». Що стосується припущення, що Київ може повернути втрачену територію? «Твердження, що Україна може щось повернути шляхом боротьби, є помилковим», — пізніше сказав речник журналістам. Під час кремлівської конференц-дзвінка для журналістів я запитав Дмитра Пєскова про його реакцію на коментарі Трампа. «Росія загалом, а президент Путін зокрема, високо цінують політичну волю президента Трампа продовжувати роботу над мирним врегулюванням», — відповідає Пєсков. Дуже дипломатично. З іншого боку, ми бачили це раніше. Так часто, коли Трамп публікує або висловлює несподівану критику на адресу Росії та/або Путіна, Кремль глибоко вдихає і відповідає чимось трохи спокійнішим, більш стриманим, ніж можна було б очікувати. Але чому? Сьогоднішня «Известия» натякає на першу причину. «Важливо пам’ятати, що на Трампа впливає остання людина, з якою він розмовляв», — написала «Известия». «У цьому випадку це був Зеленський». Іншими словами, Москва вважає, що погляди Дональда Трампа на Україну не висічені в камені, і його можна переконати прийняти позицію Росії. «Ми матимемо можливість донести нашу позицію до американської сторони», — каже мені Пєсков. «Наш міністр закордонних справ Сергій Лавров може це зробити. Він зустрічається зі своїм колегою [Держсекретарем США Марко Рубіо] у Нью-Йорку на полях Генеральної Асамблеї ООН».

Може бути й інша причина, чому Росія не відчуває потреби кричати у відповідь. Коментарі президента Трампа, наскільки критичними вони були щодо Росії, не містили жодної загрози додаткових санкцій; жодного ультиматуму Москві; жодного терміну для укладення миру або зіткнення з наслідками. Кремль це відзначив. Більше того, коли журналіст запитав, чи він все ще довіряє Володимиру Путіну, Трамп відповів: «Я повідомлю вам приблизно через місяць». Місяць — це довгий термін у війні та політиці. Я сумніваюся, що Кремль тремтітиме від такого відповіді.

Але як щодо загрози збивати російські літаки? Реакція Кремля: заперечення. «Ми чуємо істерику про те, що наші військові пілоти нібито порушують правила та чийсь повітряний простір», — каже мені Пєсков. «Але всі ці заяви безпідставні та бездоказові». Трамп також намалював картину російської економіки в жахливому становищі. Кремль це також заперечив. Але який стан російської економіки? Вона не руйнується. Але вона скрипить. Можливо, це не дивно після більш ніж трьох років міжнародних санкцій та величезних державних витрат на війну. Бюджетний дефіцит Росії зростає, доходи від нафти та газу падають. Багато галузей промисловості зазнають труднощів. Недавня серія атак українських дронів на російські нафтопереробні заводи вплинула на внутрішнє постачання палива. Навіть у висококонтрольованому медіа-ландшафті російські газети повідомляли про дефіцит бензину в деяких частинах країни. «Росія на межі повномасштабної паливної кризи», — заявив минулого місяця таблоїд «Московський комсомолець». Однак немає жодних ознак того, що економічний тиск впливає на розрахунки Кремля на полі бою. Міністерство фінансів Росії в середу запропонувало підвищити ставку податку на додану вартість (ПДВ) з 20% до 22% з наступного року для допомоги в балансуванні державного бюджету. У заяві міністерство зазначило, що підвищення буде спрямоване в першу чергу на фінансування оборони та безпеки. Поки що Володимир Путін, здається, сповнений рішучості продовжувати війну в Україні. Незалежно від того, що може сказати про це Дональд Трамп.