Проліт дрона, який призвів до зупинки авіасполучення в аеропорту Копенгагена в ніч на понеділок, став «найсерйознішою атакою на данську інфраструктуру на сьогодні», заявила прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен.

Аеропорт Каструп у Копенгагені був змушений припинити роботу на кілька годин, починаючи приблизно з 20:30 (18:30 GMT) у понеділок, після спостереження кількох безпілотників.

«Це говорить про часи, в які ми живемо, і про те, з чим ми як суспільство повинні бути готові мати справу», — заявила Фредеріксен журналістам.

Можлива російська причетність не виключається, додала Фредеріксен, хоча речник Кремля Дмитро Пєсков назвав такі заяви «безпідставними».

Данський прем’єр-міністр пов’язала події минулої ночі в Данії з нещодавніми російськими вторгненнями дронів до Польщі та Румунії, а також із порушенням повітряного простору Естонії російськими винищувачами.

Фредеріксен зазначила, що мотивом вторгнення до Копенгагена, ймовірно, було «порушення, створення заворушень… щоб побачити, як далеко можна зайти, і випробувати межі».

Данська розвідка підтримала цю оцінку, заявивши, що країна стикається з «високою загрозою саботажу».

«Хтось, можливо, не обов’язково хоче атакувати нас, а скоріше випробувати нас і подивитися, як ми відреагуємо», — сказав Флеммінг Дреєр, директор операцій Служби безпеки та розвідки Данії (PET).

У сусідній Норвегії аеропорт Осло також був тимчасово закритий через можливе спостереження дронів.

Близько 20 000 пасажирів постраждали від закриття аеропорту Копенгагена, який відновив роботу після півночі за місцевим часом.

Раніше у вівторок данська поліція заявила, що не знає, хто стоїть за дронами, але докази свідчать про «дієздатного актора».

Кілька великих дронів, які наближалися з різних напрямків «досить здалеку», спостерігалися в аеропорту Копенгагена, повідомив інспектор поліції Йенс Єсперсен.

Він додав, що дронами, які вмикали та вимикали світло під час наближення до аеропорту, керував хтось, хто мав «волю та інструменти для демонстрації… можливо, також для тренування».

Поліція не збивала дрони, оскільки аеропорт розташований у щільно забудованій місцевості, і в повітрі були літаки, повідомив журналістам інспектор Єсперсен.

У соціальній мережі президент України Володимир Зеленський згадав про «порушення Росією» повітряного простору НАТО в Копенгагені 22 вересня.

Інспектор Єсперсен відмовився коментувати заяви Зеленського.

«Це не тому, що я не хочу, це тому, що я просто не знаю», — сказав він.

Служба безпеки Норвегії заявила, що працює над з’ясуванням, чи може непідтверджене спостереження дрона в аеропорту Осло бути пов’язане з дронами, поміченими в Данії.

Аеропорт Осло був закритий між 00:30 та 03:30, і чотирнадцять рейсів довелося перенаправити.

Уряд Норвегії заявив, що Росія тричі порушувала повітряний простір Норвегії у 2025 році — у квітні, липні та серпні — додавши, що неясно, чи було це навмисно, чи результатом навігаційних помилок.

«Незалежно від причини, це неприйнятно», — заявив прем’єр-міністр Йонас Гар Стере.

Напруженість останнім часом зростає після того, як російські дрони та літаки вторглися в повітряний простір Центральної та Східної Європи, через три з половиною роки після повномасштабного вторгнення Москви в Україну.

На початку вересня щонайменше три російські дрони були збиті польськими та іншими літаками НАТО в повітряному просторі Польщі. Москва заперечувала, що намагалася націлитися на об’єкти на польській землі.

Схожий інцидент стався в Румунії лише через кілька днів, коли дрон влетів у повітряний простір Румунії, а потім зник з радару.

А в суботу три російські винищувачі МіГ-31 увійшли в повітряний простір Естонії та залишалися там 12 хвилин, що призвело до підняття в повітря літаків НАТО. Ці вторгнення були частиною «ширшої моделі дедалі безвідповідальнішої поведінки Росії», заявила НАТО у вівторок.

Останніми днями Польща заявила, що буде збивати будь-які об’єкти, що порушують її повітряний простір, тоді як Швеція пообіцяла зробити те саме, якщо помітить будь-які російські літаки у своїх небесах.

У відповідь на російські вторгнення до Польщі та Румунії НАТО зобов’язалося перекинути війська та винищувачі на схід.

Літаки з Великої Британії, Франції, Німеччини та Данії беруть участь у місіях протиповітряної оборони над Польщею, щоб зміцнити східний фланг альянсу.