Шановні учасники ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, жителі та гості Любецької громади!

   Сьогодні минає 38 років від дня Чорнобильської катастрофи, яка озивається пекучим болем і стражданнями у багатьох родинах. Чорнобиль продемонстрував могутність і, водночас, безсилля людини. Ще раз довів, що можливості людського розуму великі, але за умови повної відповідальності за дії і вчинки. Чорнобильська трагедія – це жорстке і безкомпромісне попередження людству.

   Чорнобиль практично торкнувся кожного з нас – хвороби, скалічені долі наших рідних, близьких і зовсім невідомих людей, хто ліквідовував наслідки аварії. Чорнобильські дзвони лунають над нами – і того відлуння вистачить ще не на одне покоління.

   Пам’ятаючи про темні сторінки історії, ми ніколи не повинні забувати героїзму пожежників, військовослужбовців, будівельників, учених, медиків, представників усіх професій, котрі брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Серед ліквідаторів наслідків катастрофи було чимало мешканців Любецької громади. Це була боротьба людей з вогнем в ядерному пеклі. Вони рятували не лише атомну станцію, Прип’ять, Чорнобиль… Вони рятували Україну та весь світ.

   Ми схиляємо голови перед усіма, хто пішов тоді в ядерний вогонь, щоб зупинити ланцюгову реакцію смерті. Вклоняємося тим, хто усвідомлено й мовчки  віддав своє життя, виконавши найвищий синівський обов’язок перед рідною землею і рідним народом – зупинив ескалацію катастрофи, унеможливив її переростання у глобальний винищувальний смерч для всієї України та інших держав.

   Ми разом згадуємо і сумуємо за героями, які віддали власні життя заради наших. Вічна і світла їм пам’ять…

   Безмежна шана і доземний уклін ліквідаторам, які живуть поряд з нами.