Хосе Антоніо Брунья, виробник меду, стоїть на схилі пагорба, де він тримає свої вулики поблизу невеликого іспанського села Порто-де-Санабрія. Він вказує на точне місце, за кілька сотень метрів на протилежній горі, де кілька тижнів тому вдарила блискавка, спричинивши лісову пожежу, яка мала катастрофічні наслідки.

“Цей серпень був кошмаром для мене особисто, але також і для місцевих фермерів та всіх тут у селі,” каже він. “Мені 47, і я ніколи не бачив такої лютої пожежі.” Вона спалила понад 20 000 гектарів землі та призвела до евакуації тисяч людей із сіл у цьому сільськогосподарському куточку на північному заході Іспанії, біля кордону з Португалією. Але це була лише одна з кількох великих пожеж, які спустошили Іспанію цього літа, спаливши 0,8% території країни. Найбільш постраждалими були регіони на північному заході, включаючи Кастилію-і-Леон та Галісію, а також західний регіон Естремадура.

Виробництво меду, що є важливим промислом у сільській місцевості на північному заході Іспанії, стало однією з головних жертв літніх пожеж. Пан Брунья знає людей, які втратили до 400 вуликів через пожежі. На щастя, його власні 1500 вуликів неушкоджені, адже вогонь зупинився за кілька метрів від полів, де він їх тримає. Але шкода, завдана навколишній флорі, матиме серйозні наслідки для його бізнесу.

“Я підраховую, що цього року я втрачу щонайменше 50% виробництва меду через пожежі, а наступного року – стільки ж, або навіть більше,” каже пан Брунья. Це пов’язано з часом, необхідним для відновлення квітів, які потрібні бджолам, у навколишніх полях. “Деякі види квітів не з’являться знову протягом трьох років,” пояснює він. Відсутність структурних пошкоджень його вуликів означає, що він не може претендувати на страховку. Він розглядає можливість перевезення багатьох з них в інше місце, сподіваючись покращити шанси бджіл на виживання та зменшити майбутні збитки.

Багато фермерів також були змушені переганяти худобу протягом останніх тижнів, як для уникнення пожеж, так і для забезпечення доступу до незайманих пасовищ.

“Цього літа для фермерів нічого гіршого бути не могло, це була одна пожежа за іншою,” каже Фернандо Гарсія, власник худоби з Кастроміла, села на кордоні між Кастилією-і-Леон та Галісією. Він говорив після багатогодинної роботи з місцевими волонтерами та пожежниками над локалізацією ще однієї пожежі на околиці села.

Пан Гарсія цього літа втратив близько 30 голів худоби, останнім часом йому довелося приспати 11 тварин, які отримали важкі опіки. Іноді він тримав своїх корів у загонах, а не дозволяв їм вільно пастися, через побоювання щодо пожеж.

“Все це мало великий економічний вплив, але найбільший вплив полягає в тому, що ми не можемо спати ночами,” каже він. “Це постійна напруга.” Хоча фермери, як пан Гарсія, очікують отримати страхові виплати, він вважає, що будуть і подальші витрати.

“Вони можуть нам заплатити, але наступного року страхові внески коштуватимуть нам не 5000 євро, а 10 000 або 15 000 євро,” каже він. “Тому що страхові компанії не хочуть втрачати гроші.”

Національна асоціація фермерів COAG у серпні, коли ще горіло кілька великих пожеж, оцінила збитки галузі щонайменше в 600 мільйонів євро. Найбільшими витратами стали спалені поля та будівлі, а також загибель тварин. Однак існують й інші суттєві збитки, такі як пошкодження вуликів та антен, які фермери використовують для пошуку своїх тварин.

Представники фермерів наразі ведуть переговори з регіональними урядами щодо обсягів державної допомоги для відновлення сектора. Ще однією головною економічною жертвою цьогорічних пожеж став туризм, який становить 13% ВВП Іспанії та був рушієм сильного економічного зростання країни.

Хоча більшість прибережних районів, пов’язаних із туризмом, минули цього літа без пожеж, південна провінція Кадіс стала винятком, оскільки готелі, будинки для відпочинку та кемпінги були евакуйовані через займання. А цього літа основні осередки лісових пожеж на заході та північному заході розвинули сільський туризм як альтернативу пляжному відпочинку, яким раніше була відома Іспанія.

Піші прогулянки тут популярні, наприклад, вздовж шляху Сантьяго або в гірських районах, як і винний та гастрономічний туризм. Озеро Санабрія, найбільше льодовикове водоймище на Іберійському півострові, є головною місцевою атракцією, оточеною природним парком. Але поширення пожежі, що почалася в Порто-де-Санабрія в середині серпня, призвело до його закриття. І багато туристів покинули район, оскільки дим заповнив повітря в сусідніх містах.

“У серпні цей район був повністю заповнений туристами та людьми, які мають тут другий дім,” каже Мігель Анхель Мартос, мер Галенде, що за кілька хвилин їзди від озера. “А потім, 18 серпня, завантаженість впала до 10%.” Для туристів це було незручно. Але для багатьох місцевих жителів це означало фінансову катастрофу. Серед них був Оскар Давид Гарсія Лопес, який має контракт на оренду двох барів-ресторанів на березі озера. Він оцінює, що за другу половину серпня, коли місцева влада закрила озеро, він втратив 80 000 євро через оренду барів, зарплати та соціальні внески для своїх 14 працівників, а також їжу, яку він купив, але не зміг продати.

“Регіональний уряд заявив, що заплатить мені 5500 євро,” каже він, гірко сміючись. “Їм доведеться запропонувати якусь іншу компенсацію, бо я не хотів закриватися, мене змусили.” Туристична асоціація Hosteltur попереджає, що шкода, завдана лісовими пожежами в таких районах, “не обмежується матеріальним впливом, але й впливає на імідж… цих напрямків”.

Цього літа ще раз підкреслився відомий розкол між міською та сільською Іспанією. Десятиліття міграції з сільських районів, подібних до тих, що найбільше постраждали від цьогорічних пожеж, до міських центрів означає, що 90% населення Іспанії проживає лише на 30% її території. Решта стала відомою як la España vacía, або “порожня Іспанія”, де розріджене населення часто скаржиться на відсутність інфраструктури, транспортних сполучень та шкіл, а також на нав’язування екологічних та санітарних норм ЄС для фермерів. Пожежі, які цього року були особливо нестримними, лише посилюють це невдоволення.

У Кастромілі місцевий житель Мігель Анхель Гарсія Діегес підсумував настрої багатьох людей у сільській місцевості, які з жахом спостерігали за лісовими пожежами цього літа. “Нам і так важко виживати через ціни на корми та пальне – з кожним днем фермерам стає все важче,” каже він. “І до всього цього додається ще й це.”