Чотири роки тому Афганістан ступив на шлях обережного відновлення. Однак, після повернення Талібану до влади, країна зазнала значних ударів через скорочення міжнародної допомоги та масове повернення двох мільйонів афганців, які були змушені покинути Іран та Пакистан. Цей потік біженців створює додаткове навантаження на вже ослаблену економіку та гуманітарну систему країни. Міжнародні організації намагаються надати допомогу, але обсяги фінансування не відповідають зростаючим потребам. Особливо гостро стоїть питання продовольчої безпеки та доступу до медичної допомоги для вразливих верств населення, зокрема жінок та дітей. Відновлення інфраструктури та створення робочих місць залишаються пріоритетними завданнями, але їх реалізація ускладнюється через політичну невизначеність та відсутність стабільного зовнішнього фінансування. Наслідки цієї кризи відчутні на всіх рівнях суспільства, поглиблюючи бідність та соціальну напругу. Без надійної та довгострокової міжнародної підтримки, майбутнє Афганістану залишається невизначеним, а перспективи стабільного відновлення – примарними. Економічна ситуація погіршується, а гуманітарні потреби зростають щодня, ставлячи під загрозу життя мільйонів людей. Відновлення стало складним викликом для уряду та населення Афганістану.