Олексій Качкін проводить свої дні, працюючи над дослідженням мікрочіпів — навичка, що дивовижно схожа на ту, яка необхідна для реставрації. Його нова пристрасть — це робота з археологічними знахідками, особливо з керамікою, яка потребує ювелірної точності. Качкін каже, що увага до деталей, яку він розвинув у науці, виявилася надзвичайно корисною для відновлення старовинних уламків. Кожен фрагмент — це головоломка, де потрібно зрозуміти, як поєднати частини, щоб відтворити цілісний образ. Його підхід полягає в ретельному вивченні кожного мікроскопічного відколу, тріщини та пошкодження поверхні. Він використовує спеціальні інструменти, схожі на ті, що застосовуються в лабораторіях, для очищення та зміцнення крихких матеріалів. Процес реставрації потребує терпіння та глибокого розуміння властивостей матеріалу, що нагадує роботу з напівпровідниками, де найменша помилка може призвести до катастрофи. Качкін вважає, що його науковий досвід дозволяє йому підходити до реставрації більш систематично та аналітично. Він досліджує хімічний склад матеріалів, щоб підібрати найбільш відповідні клеї та консерванти, які б не пошкодили автентичність знахідки. Його робота — це не лише відновлення форми, але й збереження історії, що ховається в кожному шматочку старої глини. Він прагне, щоб його реставрація була максимально непомітною, дозволяючи артефакту розповідати свою історію самостійно. Нещодавно він успішно відновив унікальну амфору, яка датується IV століттям до нашої ери, повернувши їй первісний вигляд. Цей успіх надихнув його на подальші експерименти та дослідження у сфері консервації.